Сорт троянди Ландора

Класичний представник чайно-гібридних троянд — „Ландора” (Landora, або Sunblest). Сорт німецької марки Тантау виведений ще 1970 року. І досі це одна з найпопулярніших жовтих троянд у Європі.

Світло- або темно-жовті бутони витонченої форми, з загостреними пелюстками, легким приємним ароматом розпускаються на початку червня. Квітки великі (10-12 см в діаметрі), цвітуть по одній або в кистях до семи штук.

Цвіте „Ландора” пишно, бутони гарні і на початку цвітіння (вишукані, видовжені), і вже зрілі (рихла пишна квітка з добре розкритою серединкою). З перервами квітує до вересня. Садять у квітниках, бордюрах. Дуже гарно поєднується з вічнозеленими рослинами.

Кущ виростає до 100-125 см. Ширина не менше метра. Але гілки міцні, тому підв’язування не потребує.

Висаджують троянду навесні або осінню (ямки готують у попередній сезон: для весняної посадки восени, для осінньої — весною). Вибирають сонячне місце або напівтінь (залежно від регіону), краще не під постійним прямим сонячним промінням. Сорт не любить протягів, пронизливих вітрів. Добре переносить дощі, квіти не втрачають вигляду. У букеті стоїть до двох тижнів.

Ґрунт має бути родючий, удобрений, але не надмірно вологий. Відстань між кущами 30 см, між рядами 90 см. Ямку розміром 40х40х40 см (глибина до 50 см) поливають. Коли ввійде вода, насипають дренаж, засипають сумішшю перегною і землі. Коріння саджанця присипають ґрунтом, поливають, лунки мульчують торфом або перегноєм.

Дорослий кущ регулярно поливають відстояною водою, коли в цьому є потреба. Троянду підживлюють органічними й мінеральними добривами.

//Кущі постійно формують, видаляючи слабкі пагони й дику поросль підщеп.

Сорт резистентний до захворювань (зрідка уражується чорною плямистістю). Достатньо 2-3 профілактичних обприскувань інсектицидами й фунгіцидами.

Морозостійкість „Ландори” середня — витримує до -20 градусів, на зиму потребує укриття. Перед тим кущ треба обрізати: видалити листя, бутони, пошкоджені гілки, підгорнути землею. Вкривають листям або хвойним гіллям.

. . . . . .