Верба біла: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Ой у полі верба, під вербою вода… Одне з улюблених в народній творчості дерев — верба — наділене неабиякими лікарськими властивостями. Розбираємось детальніше…

Інші назви верби білої

Лоза; латиною: Salix alba; російською: ива белая

Опис верби білої (як виглядає)

Дерево або кущ з родини вербових. Дерево сягає у висоту 20-30 метрів, часто має 6-12 метрів. Кущі ж заввишки 1-3 метри. Гілки в молодих рослин на кінцях сріблясто-пухнасті, у старих — голі, бурі.

Листки цілісні, чергові, ланцетні або широколанцетні, загострені, пилчасті, завдовжки 5-12 см і 1-3 см у ширину. Молоді — притиснутоопушені, з обох боків біло-сріблястого кольору. Дорослі — біло-стріблясті з обох боків або зверху, а знизу опушені вздовж центральної жилки, зверху — голі.

Квітки одностатеві, в тичинкових і маточкових сережках. Приквіткові луски бліді.

Плід — коробочка.

Цвіте у квітні-травні, після того як з’явиться листя.

Регіони проростання верби білої

Верба біла росте практично по всій території України, за винятком високогір’я Карпат. Улюблені місцини: заплави річок, вологі луки, вологі ліси.

Заготівля і зберігання верби білої

З лікувальною метою використовують кору верби білої, яку збирають в період сокоруху (квітень-червень) з гілок віком 3-4 роки. Відтак просушують на відкритому повітрі або в добре провітрюваних приміщеннях. Отримують відтак 33% сухої сировини.

Варто знати, що виготовляти лікарські засоби з верби білої в Україні не дозволено.

Хімічний склад верби білої

Кора веби білої містить дубильні речовини (орієнтовно 12%), флавоноїди, флавонові глікозиди (2,5-3%). Дубильні речовини являють собою комплекс похідних катехіну і галотаніну.

Фармакологічна дія верби білої

Верба біла, якщо приготувати з неї відвар, здійснює на організм людини анальгетичну, заспокійливу, протизапальну, жарознижуючу, потогінну, протималярійну, антисептичну, кровоспинну, ранозагоювальну, в’яжучу та протиглисну дію. Зокрема, відвар верби білої вживають у разі головного болю, невралгії, різних формах неврозу, ревматизмі, подагрі, проносах, шлункових, кишкових кровотечах тощо.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.