Брусниця звичайна: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Брусниця звичайна, або просто брусниця — то справжня “бомба” з корисних речовин, відома своєю антисептичною, в’яжучою, жовчогінною та солерозчинною дією

Інші назви брусниці звичайної

Бруслинчик, брусничник; латиною: Vaccinium vitis-idaea L; російською: брусника; польською: borówka brusznica.

Опис брусниці звичайної (як виглядає)

Багаторічний вічнозелений кущик родини брусничних. Кореневище довге повзуче. Стебло прямостояче, галузисте, заввишки 8-30 сантиметрів. Гілки округлі, густо вкриті білим пушком. Листки чергові, оберненояйцевидні або еліптичні, блискучі, шкірясті, із загнутими краями, знизу — з темними залозками.

Квітки правильні, з дзвоникоподібним віночком біло-рожевого або рожевого кольору, у верхівкових китицях.

Плід — яскраво-червона ягода округлої форми. На смак ягоди кисло-солодкі.

Цвіте у травні-червні. Плоди достигають у липні-серпні.

Регіони проростання брусниці звичайної

Полісся, Карпати, подекуди — на півночі Лісостепу, у хвойних і мішаних лісах.

Заготівля і зберігання брусниці звичайної

З лікувальною метою використовують листя і ягоди брусниці. Листя заготовляють зразу ж після того, як розтане сніг, і аж до початку цвітіння рослини або ж осінню після плодоношення. Ягоди збирають влітку.

Сушать брусницю під накриттям або на горищі, часто при цьому перемішуючи. В підсумку сухої сировини виходить 10%. Строк придатності — 3 роки. Зберігають сировину в темному сухому місці, в герметичних паперових мішках або картонних ящиках.

Хімічний склад брусниці звичайної

Листки брусниці звичайної містять: фенольні глікозиди арбутин (до 9%), метиларбутин і мелампсорин, гідрохінон, дубильні речовини (до 10%), фенолокислоти, флавоїди, урсолову, хінну, винну, елагову і галову кислоти та інші сполуки.

Ягоди містять цукри (3,8-8,7%), каротин (до 0,12 міліграм-відсотків), аскорбінову кислоту (8-20 міліграм-відсотків), рибофлавін (0,13 мг%), флавоноїди (400 мг%), органічні кислоти (1,7-2,1%), фенолкислоти, пектини (0,2-0,3%), дубильні речовини, барвники, арбутин, сполуки марганцю і т.п.

Фармакологічна дія брусниці звичайної

Препарати брусниці звичайної здатні підвищувати діурез, знижувати кількість цукру в крові. Відомі антисептичною, в’яжучою, жовчогінною і солерозчинною дією. Настій або відвар з листя брусниці п’ють при хворобах печінки, пієлонефриті, циститі, нирковокам’яній хворобі, гострих та хронічних запальних процесах у сечовивідній системі, нічному нетриманні сечі, гастроентеритах, гнильних проносах, метеоризмі, хронічних закрепах, подагрі, остеохондрозі, легких формах цукрового діабету, при ревматоїдних та інфекційних неспецифічних артритах.

Ягоди брусниці — свіжі, квашені або варені — використовують при туберкульозі легень, катарі шлунка з недостатньою кислотністю, нирковокам’яній хворобі й ревматизмі, як вітамінний, протискорбутний та протигнильний засіб.

Сік з брусниці п’ють при підвищенні кров’яного тиску.

В акушерсько-гінекологічній практиці настій / відвар листя брусниці звичайної вживають при набряках і нефропатії вагітних, а ягоди — при неврозах у клімактеричний період, анемії вагітних та при септичних захворюваннях у післяпологовий період.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.