Розхідник звичайний: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Настій цієї трави використовують як зовнішньо, так і внутрішньо. Хоч рослина неофіцинальна, допомагає при широкому спектрі захворювань.

Інші назви розхідника звичайного

Розхідник плющовидний, будра плющовидна, блющик, собача м’ята; латиною: Glechoma hederacea; польською: blushchyk kurdybanek; російською: будра обыкновенная, котовник.

Опис розхідника звичайного (як виглядає)

Розхідник звичайний — багаторічна трав’яниста рослина родини губоцвітих. Стебло лежаче, вросле, з нього піднімаються чотиригранні квітконосні гілочки — внизу голі, вгорі опушені короткими волосками, заввишки 10-40 см. Листки супротивні, черешкові, майже голі або легко опушені, пластинка — ниркоподібна.

Квіти синьо-фіолетові, неправильні, різнорідні (жіночі і двостатеві), в пазушних 1-3-квіткових дихазіях.

Плід складається з 4 горішковидних часток.

Цвіте у квітні-серпні.

Регіони проростання розхідника звичайного

Розхідник поширений по всій території України (в Криму трапляється порівняно рідко), росте на узліссях, серед чагарників, на вологих луках, берегах річок, озер, боліт, як бур’ян, вздовж доріг, по канавах, у садках і на полях.

Заготівля і зберігання розхідника звичайного

Для виготовлення ліків використовують траву розхідника. Квітконосні гілочки рослини зрізають під час цвітіння у квітні-травні. Сировину використовують свіжою або сушать у затінку, розстилаючи тонким шаром. Вихід сухої сировини — 20%. Термін придатності — 1 рік. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад розхідника звичайного

Трава розхідника містить ефірну олію, сапоніни, дубильні та гіркі речовини, органічні кислоти (винну, оцтову, кавову), тритерпенові кислоти, смоли, каротин, вітамін С, амінокислоти тощо.

Фармакологічна дія розхідника звичайного

Препарати розхідника звичайного збуджують апетит, стимулюють травлення, загальний обмін речовин, діурез, мають антисептичні, знеболювальні, відхаркувальні, потогінні, кровоспинні властивості, виявляють протитоксичну дію.

Настій трави розхідника приймають при захворюваннях органів дихання (фарингіт, ларингіт, кашлюк, хронічний бронхіт, бронхіальна астма, запалення легень), для підвищення апетиту, як вітрогінний і тонізуючий засіб, при захворюваннях жовчного міхура і печінки, селезінки і сечових шляхів (нирковокам’яна хвороба, цистит), для відновлення нормального обміну речовин, для профілактики проти отруєння свинцем.

Передозування розхідника може призвести до підвищеного слиновиділення, пітливості, порушення серцевого ритму, легеневого набряку.

Молоду траву додають як до свіжих салатів та як приправу до супів.

Зовнішньо примочки з розхідника застосовують при сльозотечі та кон’юктивіті, для промивання виразок, опіків, ран, гнійних набряків.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.