Сорт троянди Румба

Данський сорт поліантових троянд „Румба” виведений 1958 року. Він знаменитий своєю витривалістю й невибагливістю. На невеликому кущі (заввишки 40–50 см і завширшки до 50 см) рясно розквітають яскраві жовті бутони кистями по 3–15 штук. Розкриваючись, делікатні квітки (діаметр 6–7 см) поступово змінюють колір: краї пелюсток стають червоними, а потім малиновими. Аромат не дуже інтенсивний.

Кущ „Румби” щедро всипаний цвітом все літо. Навіть зів’ялі бутони троянди не осипаються, а темно-зелене листя не темніє, не скручується і не втрачає ґлянцевого блиску й після похолодання.

Садити „Румбу” найкраще в сонячному місці в родючий, добре дренований ґрунт. Хоч цвістиме вона й на „бідній” землі. Навесні або восени заздалегідь заготуйте ямки розміром 40х40х40 см, щоб висаджувати троянду за півроку. Відстань між кущами має бути щонайменше 30 см. Потім ямки поливають, коли вода увійде, насипають суміш перегною і землі. Саджанець розташовують так, щоб місце щеплення було ледь вище ґрунту. Троянду поливають, лунки мульчують перегноєм або торфом.

Навесні „Румбу” підживлюють азотними добривами, потім мінеральними концентратами з калієм, фосфором і мікроелементами. Кущ формують, обрізаючи зів’ялі бутони, слабкі пагони та дику поросль підщеп. У спеку треба регулярно поливати троянду відстояною водою, не забуваючи після цього розпушувати землю.

Троянда „Румба” стійка й невибаглива. Не піддається чорній плямистості й борошнистій росі. Достатньо тричі за сезон обприскати профілактично фунгіцидами й інсектицидами. Квіти не псуються під впливом затяжних дощів. Не вигоряють і не в’януть на сонці.

На зиму „Румбу” вкривають (хоч вона витримує до 25 градусів морозу). Попередньо кущ обрізають: видаляють цвіт, листя, верхівки пагонів. Підгортають землею, зверху накривають листям, ялиновими гілками, утеплюючими матеріалами (толлю чи руберойдом).

. . . . .