Медунка лікарська і медунка темна: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

І лікарську, і темну медунку в народній медицині застосовують як відхаркувальний засіб.

Інші назви медунки лікарської і медунки темної

смоктунчики, щемелина звичайна; латиною: Pulmonaria officinalis і Pulmonaria obscura; польською: miodunka plamista, miodunka majowa, płucne ziele i для другої рослини — miodunka ciemnokwiatowa, miodunka ćma ; російською: медуница лекарственная.

Опис медунки лікарської (як виглядає)

Медунка лікарська — багаторічна трав’яниста рослина родини шорстколистих. Кореневище тонке, темно-буре, повзуче. Стебло пряме, ребристе, вкрите жорсткими волосками, заввишки 10-40 см. Прикореневі листки, серцевидно-яйцевидної форми, на довгих черешках, зібрані у прикореневу розетку. Стеблові листки дрібніші, середні та верхні — сидячі.

Квітки дзвоникоподібні, зібрані завійками на верхівці рослини, спочатку червоні, потім фіолетові, після запилення — блактині.

Плід складається з чотирьох кулястих горішків.

Цвіте у березні-червні.

Регіони проростання медунки лікарської

Росте у чагарниках, заростях, листяних лісах на крайньому заході України.

Заготівля і зберігання медунки лікарської

Заготовляють прикореневі листки (після відцвітання) або всю траву під час цвітіння рослини. Сировину збирають у сонячну погоду. Траву треба одразу посушити, інакше почорніє і буде непридатна для використання. Сировину розкладають на решітці тонким шаром і добре провітрюваному приміщенні, часто перевертають. При зберіганні суху сировину треба добре провітрювати.

Хімічний склад медунки лікарської

Молоді прикореневі листки містять каротин і вітамін С. У траві є кремнекислота, дубильні речовини, алантоїн, сапонін, органічні кислоти, синильна кислота, цукор, слиз, мінеральні солі тощо.

Фармакологічна дія медунки лікарської

Медунка має протизапальну, відхаркуючу, в’яжучу, слабку сечогінну, пом’якшуючу, кровотворну, метаблоічну дію. Є деякі дані про протираковий ефект.

Препарати з медунки використовують як допоміжні ліки при захворюваннях легень. Як правило, медунку використовують із іншими травами.

Молоде прикореневе листя додають у салати.

Протипоказано приймати препарати медунки натще та вживати довгостроково при атонії кишківника з частими запорами.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.