Копитняк європейський: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Будь-які ліки можуть стати отрутою, якщо прийняти їх забагато, натомість ця отруйна речовина може стати ліками.

Інші назви копитняка європейського

копито кінське, підлистень; латиною: Asarum europæum; російською: копытень европейский.

Опис копитняка європейського (як виглядає)

Копитняк європейський — багаторічна трав’яниста рослина родини хвилівникових, заввишки 5-10 см. Кореневище повзуче, розгалужене. Стебло коротке, лежаче, коротковорсисте. Листки також вкриті коротким ворсом, прикореневі, формою нагадують копито. Зверху темно-зелені, шкірясті, блискучі, зісподу пухнасті.

Квітки правильні, пониклі, двостатеві, одиничні, розміщені між листками при землі. Віночок складається з трьох зрослих пелюсток, червоно-бурого кольору (всередині темніший).

Плід — коробочка.

Цвіте у березні-травні.

Регіони проростання копитняка європейського

Росте у мішаних і листяних лісах по всій території України, крім Криму. Найчастіше — під кущами ліщини.

Заготівля і зберігання копитняка європейського

Для виготовлення ліків використовують кореневище з коренями та листя копитняка європейського. Лиски збирають під час цвітіння рослини, а коріння заготовляють восени. Сировину сушать у затінку або в добре провітрюваному приміщенні. Зберігають окремо від інших речовин (рослина отруйна). Термін зберігання — 1 рік.

Хімічний склад копитняка європейського

Коріння копитняка містить ефірну олію (1%) й акалоїди, листя — алкалоїди, флавоноїди (кемпферол, кверцетин), стероїд ситостерин, фенолкарбонові кислоти.

Фармакологічна дія копитняка європейського

Коріння та свіже листя копитняка викликають рвотний рефлекс. Їх використовують у народній медицині як блювотний та відхаркувальний засіб. Висушене листя втрачає таку властивість, натомість набуває проносних. Корені отруйніші за листя і викликають блювання навіть у сухому вигляді.

Копитняк використовують також для поліпшення серцевої діяльності, звуження артеріальних судин, підвищення тонусу венозних судин, підняття кров’яного тиску, лікування алкоголізму. Рослина виявляє жовчогінну, сечогінну, протиглистну, протизапальну і седативну дію, регулює шлункову діяльність та менструації.

Як зовнішній засіб копитняк європейський використовують для загоєння ран, лікування корости.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.