Робінія звичайна: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Квіти цього дерева використовує як офіційна, так і народна медицина.

Інші назви робінії звичайної

Акація біла; латиною: Robinia pseudoacacia; російською: робиния ложноакация, акация белая.

Опис робінії звичайної (як виглядає)

Робінія звичайна — листопадне дерево родини бобових заввишки до 35 м. Крона розлога. Кора сіра або темно-сіра. Листки чергові, непарно перисті, з 4-10 парами овальних листочків. Зверху листочки зелені, зісподу — блідо-зелені або сірувато-зелені. Прилистки видозмінені на колючки.

Квітки двостатеві, неправильні, білі, в пониклих китицях.

Плід — біб.

Цвіте у травні-червні.

Регіони проростання робінії звичайної

Робінія звичайна походить із Північної Америки. В Україні росте практично по всій території як декоративна та фітомеліоративна рослина.

Заготівля і зберігання робінії звичайної

Для виготовлення ліків використовують квіти і кору. Квіти заготовляють на початку цвітіння. Спочатку зривають або зрізають суцвіття, потім обшморгують квітки, розстеляють їх тонким шаром на тканині або папері і сушать на горищі або під накриттям. Вихід сухої речовини — 15-18%. Термін придатності — 1 рік.

Кору збирають із молодих гілок до розпускання листя. Її зрізають поздовж та знімають трубками чи жолобками, сушать під накриттям або (в разі несприятливих погодніх умов) у добре провітрюваному приміщенні.

Хімічний склад робінії звичайної

Квіти робінії містять ефірну олію, флавоноїди, цукри, органічні кислоти, кора — дубильні речовини, токсальбумін — робін, ефірну олію, фітостерин і стигмастерин.

Фармакологічна дія робінії звичайної

Квітки робінії використовують для виготовлення препарату з гіпоазотемічною дією — флароніну.

В народній медицині настій із акації застосовують як відхаркувальний, жарознижуючий, протизапальний, спазмолітичний, кровоспинний, діуретичний, легкий послаблюючий засіб.

Його приймають від кашлю, грипу, при болях у шлунку, кишківнику, шлункових кровотечах, запальних процесах сечовивідних шляхів.

Настій кори (з обережністю, бо вона отруйна) застосовують внутрішньо при підвищеній кислотності шлункового соку, виразках у шлунку й кишечнику, закрепах.

В гомеопатії використовують ефірну олію робінії.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.