Льон звичайний: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Льон використовують у промисловості як цінну прядивну сировину та для виготовлення олії. Також добре відомі його лікувальні властивості.

Інші назви льону звичайного

Льон посівний, льон-довгунець; латиною: Linum usitatissimum; російською: лен обыкновенный.

Опис льону звичайного (як виглядає)

Льон звичайний — однорічна трав’яниста рослина з високим циліндричним стеблом заввишки 70-100 см. Гілки з вузьколанцетними сидячими листками зосереджені на верхній частині стебла.

Голубі 5-пелюсткові квіти з темно-синіми прожилками зібрані в розлогі щитковидні суцвіття.

Плід — коробочка, в якій дозріває гладеньке коричневе насіння. На смак солодкувате, без запаху.

Цвіте у червні-серпні.

Плоди дозрівають у серпні-вересні.

Регіони проростання льону звичайного

Льон вирощують в Україні, Білорусі, на Поволжі, Північному Кавказі та Середній Азії.

Заготівля і зберігання льону звичайного

З лікувальною метою використовують насіння льону. Збирають його восени, а потім сушать на відкритому повітрі. В народній медицині використовують також стебла. Їх теж сушать восени. Але волокна і особливо паростки льону звичайного містять глікозид лінамарин, який розщеплюється на отруйну синильну кислоту, глюкозу й ацетон.

Хімічний склад льону звичайного

У насінні льону звичайного близько 40% олії, 6-8% слизистих речовин, до 24% білків. Він містить також органічні кислоти, вітаміни (зокрема аскорбінову кислоту, каротин), ферменти, вуглеводи.

Фармакологічна дія льону звичайного

Завдяки слизистим речовинам льон має обволікаючий, протизапальний ефект. Його насіння застосовують для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, сечових шляхів та органів дихання (зокрема, при запальних процесах, при отруєнні).

Льон звичайний використовують також як м’який проносний засіб. Для цієї мети підходить як насіння, так і лляна олія.

Лляну олію застосовують також для загоєння ран і опіків. З неї ж виготовляють препарат для профілактики й лікування атеросклерозу.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.