Обліпиха крушиновидна: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості
Жовті, оранжеві або червонуваті плоди цього куща або невеличкого дерева — цінна полівітамінна сировина.
Інші назви обліпихи крушиновидної
восковуха, білотернь, верботернь; латиною: Hippophaë rhamnoides; російською: облепиха крушиновая.
Опис обліпихи крушиновидної (як виглядає)
Обліпиха крушиновидна — кущ або невелике дерево (4-15 м) родини маслинкових. Дводомна рослина з колючими гілками, вкритими сірою корою. Листки чергові, вузькі, лінійні, зверху темно-зелені, зісподу — сріблясті.
Квітки одностатеві, буруваті, з дволопатевою чашечкою, в коротких пазушних китицях.
Плід — куляста або овальна соковита несправжня кістянка жовтого, оранжевого або червонуватого кольору.
Цвіте у квітні-травні.
Регіони проростання обліпихи крушиновидної
Обліпиху вирощують як декоративне і плодове дерево по всій території України. В дикому стані рослина поширена в дельті ріки Дунаю, створюючи на піщаних косах густі зарості.
Заготівля і зберігання обліпихи крушиновидної
З лікувальною метою використовують плоди, кору і листя обліпихи. Плоди збирають у стадії повної стиглості, общипуючи їх дротяним пінцетом, а після морозів струшують на брезент. Їх використовують для одержання обліпихової олії, споживають у сирому вигляді, виготовляють варення, желе, соки, компоти, сушать, додають у настоянки й лікери. Термін зберігання заморожених плодів — 6 місяців.
Кору заготовляють ранньою весною, листя — у період вегетації.
Обліпихова олія доступна в аптеках. Щоб виготовити її в домашніх умовах, подрібнені сухі плоди або сушені вичавки від соку заливають таким же об’ємом прованської або соняшникової олії (краще рафінованої), 24 години витримують у нагрітій духовці або на водяній бані (при температурі не більше 60 градусів), відтискають через капропонову торбинку, а тоді заливають цією олією наступну порцію сушеної обліпихи. Після “третього кола” виходить обліпихова олія високої якості. Після тижневого відстоювання одержану олію фільтрують.
Хімічний склад обліпихи крушиновидної
У м’якоті плодів обліпихи є жирна олія, яка містить гліцериди оліїнової, лінолевої, пальмітинової, стеаринової та інших кислот, флавоноїди, каротиноїди, аскорбінова кислота, нікотинова, фолієва, фосфоліпіди, тритерпенові кислоти, кумарини, вітаміни С, групи В тощо. Кора містить значну кількість серотоніну.
Фармакологічна дія обліпихи крушиновидної
Обліпихова олія має протизапальні, бактерицидні, знеболювальні властивості. Нею лікують променеві ураження шкіри, опіки, пролежні, обморожену шкіру, екземи, лишаї, трофічні виразки, хвороби очей, носоглотки, ротової порожнини, жіночі хвороби.
Обліпихові свічки застосовують при тріщинах заднього проходу, геморої.
Внутрішньо обліпихову олію приймають при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, променевій терапії раку стравоходу.
Повідомляють про ефективне лікування обліпиховою олією хворих на атеросклероз.
Плоди обліпихи широко використовують у лікувально-дієтичному харчуванні. Зокрема, їх вживають при виразковій хворобі шлунка, хворобах, спричинених нестачею вітамінів, як загальнозміцнюючий засіб після перенесених операцій або тяжких інфекційних захворювань. Соком зі свіжих плодів змащують виразки на шкірі.
Спиртовий екстракт із кори обліпихи має високу радіозахисну здатність, стримує патологічний ріст тканин, відтак його рекомендують при лікуванні злоякісних пухлин.
У народній медицині відваром кори або настоєм з листя лікують діарею. Листя також використовують для ванн і припарок при ревматичних і подагричних болях.
За матеріалами:
- Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
- Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
- Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
- Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
- Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
- Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.
