
Кореневище цієї рослини офіційна медицина використовує зокрема для лікування черевного тифу й дизентерії.
Інші назви родовика лікарського
Стягникров, сухозлотиця; латиною: Sanguisorba officinalis; російською: кровохлëбка аптечная, кровохлëбка лекарственная.
Опис родовика лікарського (як виглядає)
Родовик лікарський — багаторічна трав’яниста рослина родини розоцвітих. Має коротке тверде здерев’яніле розгалужене кореневище з міцними товстими і довгими додатковими коренями — зовні коріння темно-буре, всередині жовте. Стебла прямі, ребристі, порожнисті, заввишки до 150 см,вгорі розгалужені. Прикореневі листки великі, непарноперисті, зісподу блідо-зелені, сизуваті, верхні дрібніші, темно-зелені.
Квітки невеликі, зібрані в циліндричні овальні головки, темно-червоні або темно-пурпурові, при достиганні плодів опадаючі.
Плід — однонасінний горішок.
Цвіте у червні-вересні.
Регіони проростання родовика лікарського
Родовик лікарський росте по всій території України — на заливних луках, узліссях, степах, берегах рік, краях боліт.
Заготівля і зберігання родовика лікарського
Для виготовлення ліків використовують кореневище і надземну частину родовика. Його заготовляють восени, коли надземна частина починає в’янути. Для відновлення заростей на ділянці залишають 1-2 рослини на кожні 10 квадратних метрів. Викопане коріння чистять від землі, стебел, миють, 2-3 дні прив’ялюють на сонці, ріжуть на шматки завдовжки 20 см і досушують у теплому приміщенні або в сушарці при температурі 50-60 градусів.
Хімічний склад родовика лікарського
Кореневище родовика містить дубильні речовини, галову й егалову кислоти, ефірну олію, сапоніни, стерини, гіркоти, флавоноїди, крохмаль, цукри тощо, трава — дубильні речовини, ефірну олію, сапоніни, барвні речовини, крохмаль, цукри, вітаміни С, К й каротин.
Фармакологічна дія родовика лікарського
Галенові препарати родовика лікарського мають місцеві судинозвужувальні, в’яжучі, протизапальні, знеболювальні, кровоспинні властивості, вбивають кишкову, черевнотифозну, паратифозну й дизенетрійну палички.
Рідкий екстракт та відвар із кореневища приймають при кровохарканні, шлункових, гемороїдальних та післяабортних кровотечах; як засіб проти холециститів, ентероколітів і проносів, хронічної дизенетрії, при патологіях кишечника, які супроводжуються метеоризмом.
Зовнішньо відвар застосовують при ангінах, гінгівітах, стоматитах, кольпітах, ерозіїї шийки матки, вуграх, запальних процесах шкіри тощо.
Народна медицина використовує також настій трави як кровоспинний і ранозагоювальний засіб.
Молоде листя додають у салати.
За матеріалами:- Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
- Мамчур І.
- Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
- Кархут В.
- Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин.
- Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.
Вам сподобалася стаття? Підтримайте україномовне видання: Ваша допомога дозволить нам працювати для Вас і надалі!
➡ Приват 4149629353047269
➡ Monobank: 4441114410047144
➡ PayPal: uimcbiz@gmail.com
➡ Patreon https://www.patreon.com/uimc
Дякуємо!