Ромашка лікарська: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Є кілька різновидів ромашки. Лікарська має широкий діапазон терапевтичних властивостей.

Інші назви ромашки лікарської

рум’янка, романець; латиною: Matricaria chamomilla; російською: ромашка лекарственная.

Опис ромашки лікарської (як виглядає)

Ромашка лікарська — однорічна трав’яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло пряме, циліндричне, голе, розгалужене, заввишки 15-50 см. Листки перисторозсічені на вузькі, ниткоподібні сегменти.

Квітки дрібні, зібрані в кошики, крайові квітки білі, маточкові, серединні — двостатеві, трубчасті, жовті, зверху п’ятилопатеві.

Плід — сім’янка.

Цвіте у травні-серпні.

Регіони проростання ромашки лікарської

Росте майже по всій території України як бур’ян на полях і в садах, на пустирях, вздовж доріг. Порівняно великі зарості залишились тільки на узбережжях Сиваша в Криму та в причорноморській частині Херсонщини. Ромашку лікарську вирощують спеціалізовані господарства.

Заготівля і зберігання ромашки лікарської

Для медичних цілей використовують сушені квіткові кошички ромашки лікарської. Заготовляють їх упродовж усього періоду цвітіння рослини в суху погоду і не після дощу. Цвіт зривають при самій основі. Кошички, що перецвіли, при сушінні розсипаються, тому варто збирати щойно розквітлі. Зібрану сировину розстеляють тонким шаром на чистій підстилці і сушать у добре провітрюваному приміщенні або під накриттям, часто перевертають. Штучне сушіння проводять при максимальній температурі 40 градусів. Вихід сухої речовини — 25-27%. Зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні в паперових мішках або картонних чи фанерних ящиках. Термін придатності — 1 рік.

Хімічний склад ромашки лікарської

Квітки ромашки лікарської містять ефірну олію, ферназен і кадинен, сесквітерпеновий спирт бісаболол та його оксиди, аліфатичний терпен, мірцен, органічні кислоти, глідкозиди, кумаринові сполуки, вітаміни С, бета-каротин, полісахариди, мінеральні солі тощо.

Фармакологічна дія ромашки лікарської

Ромашка лікарська має широкий терапевтичний спектр терапевтичних властивостей. Препарати ромашки стимулюють секреторну діяльність травних залоз, жовчовиділення, збуджують апетит, знімають спазми органів черевної порожнини, зменшують газоутворення в кишечнику, тамують біль, чинять протизапальну й антимікробну дію, заспокоюють свербіння, знімають алергічні прояви, регулюють менструальну функцію, зменшують потовиділення тощо.

Ромашку використовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, сечовивідних шляхів, печінки, жовчокам’яній хворобі, дитячих поносах, менструальних порушеннях, нудоті у вагітних.

Як допоміжний засіб ромашку застосовують при підвищеній кислотності шлункового соку, виразці шлунка, дванадцятипалої кишки, кишечника.

Квіти ромашки входять до складу вітрогінних чаїв, пом’якшувальних, суміші для полоскання горла.

Настоєм квіток ромашки полощуть горло при афтозах, запаленнях слизових оболонок, промивають гнійні рани, виразки, гемороїдальні вузли, роблять компреси і примочки при кон’юктивіті, професійному дерматиті, запаленні шкіри, фурункулах тощо, компреси на горло при втраті голосу.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.