Волошка синя: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Волошка синя — одна із найпопулярніших польових квітів. Попри те, що деякі фітологи відносять її до отруйних, в народній медицині вона вважається лікарською рослиною

Інші назви волошки синьої

Латиною: Centaurea cyanus; російською: василёк синий, василёк посевной; польською: chabry

Опис волошки синьої (як виглядає)

Волошка синя — однорічна трав’яниста рослина з родини айстрових (складноцвіті). Відомий бур’ян з голубувато-синіми квітами. Має прямостояче стебло до 60 см заввишки.

Листя тонкоповстяне, чергове, цільне, ланцетно-лінійне.

Квіти зібрані в одиночні кошики, розташовані на кінчиках галузок і стебел.

Плід — сім’янка з коротким чубчиком.

Цвіте у червні-липні. Плід дозріває у серпні.

Регіони проростання волошки синьої

Волошка синя розповсюджена в Україні. Росте практично всюди, особливо любить посіви ярих та озимих культур, трав’янисті та забур’янені місцини.

Заготівля і зберігання волошки синьої

З лікувальною метою використовують тільки крайові квітки. Заготовляють їх таким чином: спочатку зривають цілі квіткові кошики, а вже потім з кошиків висмикують віночки крайових синіх квіток, не зачіпаючи внутрішніх трубчастих квіток. Побляклі віночки викидають. Далі зібрані віночки не гаючи часу сушать у затемненому приміщенні, що добре вентилюється, розтрусивши їх тонким шаром на папері або чистому рушнику, часто при цьому перемішуючи. Висушені квітки мають мати свій натуральний колір!

Зберігають суху сировину у полотняних мішечках або в скляних банках, закритих кришкою, в темному місці.

Хімічний склад волошки синьої

У квітках волошки синьої міститься флавоновий глікозид центауреїн, синій антоціановий глікозид ціанін, ефірна олія, гіркі дубильні речовини, сапоніни, мінеральні солі та інші речовини.

Фармакологічна дія волошки синьої

У народній медицині квітки волошки синьої застосовують при захворюванні нирок і сечовивідних шляхів, що супроводжуються затримкою виділення сечі, при лікуванні курячої сліпоти, ангіни, ларингіті, сечокам’яній хворобі, респіраторних захворюваннях, лихоманці, головному болю.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.