Гіркокаштан звичайний: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Більш відома й розповсюджена назва цієї рослини — каштан кінський.

Інші назви гіркокаштану звичайного

Каштан; латиною: Aesculus hippocastanum; російською: конский каштан (каштан обыкновенный); польською: kasztanowiec zwyczajny, k. pospolity.

Опис гіркокаштану звичайного (як виглядає)

Гіркокаштан звичайний — високе дерево (заввишки 25-30 метрів) із гарною пишною кроною. Листки пальчасто-складні (5-7 сидячих листочків).

Білі або світло-рожеві квітки зібрані у суцвіття, що нагадує гроно (гострим кінцем догори).

Плід — тристулкова коробочка з великими шипами й одною великою насіниною всередині.

Цвіте у травні.

Регіони проростання гіркокаштану звичайного

Гіркокаштан звичайний походить із Греції. В Україні дерево вирощують як декоративне у садах, парках, на вулицях міст. Поширене по всій території країни.

Заготівля і зберігання гіркокаштану звичайного

Для виготовлення ліків використовують практично всі частини рослини: кору (з молодих гілок), цвіт, листя, плоди. Кору, квіти і листя збирають навесні. Кору сушать у добре провітрюваному приміщенні (вихід — 50%). Квіти (відділені із загального суцвіття) один день сушать на сонці, потім — під накриттям або в приміщенні (сухої сировини виходить 16-17%). Лиски без черешків (збирають у період цвітіння) сушать у добре провітрюваному приміщенні або під накриттям, розстеливши тонким шаром (2-3 см). Сухого листя виходить 20-22%. Плоди збирають тоді, коли вони повністю достигають (починають падати) — у вересні-жовтні. Сушать їх під накриттям при температурі 25 градусів (сухої сировини виходить 50%). готову продукцію зберігають у сухому приміщенні.

Хімічний склад гіркокаштану звичайного

Кора гіркокаштану містить ескулін, фраксин, есцин, дубильні речови́ни, цукри, аскорбінову кислоту, тіамін, філохінон; листки — глікозиди (3-монозиди кемпферолу і кверцетину), каротиноїди (лютеїн і віолаксантин), пектинові речови́ни; квітки багаті на флавоноїди (похідні кемпферолу і кверцетину), дубильні й пектинові речови́ни та слиз. У насінні є кумаринові глікозиди ескулін і фраксин, глікозиди кверцетину і кемпферолу, тритерпеновий сапонін есцин, жирна олію (5-7%), білко́ві речови́ни (до 10%), крохмаль (до 50%), дубильні речови́ни (близько 1%)

Фармакологічна дія гіркокаштану звичайного

Гіркокаштан звичайний використовують як протизапальний, протисудомний засіб, знеболювальне, антикоагулянт.

Препарати, виготовлені з кінського каштану, застосовують для зміцнення судин, зокрема при різних кровотечах (гемороїдальних, маткових тощо), варикозному розширенні вен; при підвищеній кислотності шлунка, хворобах селезінки, артритах, подагрі, ревматизмі тощо. Використовують для профілактики інсульту та при гіпертонії.

Гіркокаштан лікарський широко застосовують у народній медицині (зокрема й сік із каштанових квітів).

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.