Липа серцелиста: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Чай із липового цвіту не лише лікувальний, він просто смачний.

Інші назви липи серцелистої

Квасоля; латиною: Tilia cordata Mill.; польською: lipa; російською: липа сердцелистная.

Опис липи серцелистої (як виглядає)

Липа серцелиста — високе довговічне дерево родини липових заввишки до 25 метрів. Крона гілляста, розлога. Листки чергові, серцевидні, з загостреною верхівкою, краї дрібно-зубчасті. Зверху листя блискуче, світло-зелене, зісподу — сизе, з борідками рудих волосків у кутах жилок. Черешок завдовжки, як пів пластинки.

Квітки блідо-жовті, обернено-яйцевидні, правильні, двостатеві, п’ятичленні, зібрані в 3-15-квіткові щитковидні півзонтики. При кожному суцвітті є ланцетовидний, зрослий з квітконосом приквітковий листок.

Плід — яйцевидно-кулястий, трохи гранчастий горішок із крихким оплоднем, опушений.

Цвіте у червні-липні.

Регіони проростання липи серцелистої

Липа серцелиста росте майже по всій території України — в лісах, чагарниках. Її також вирощують як декоративне дерево в садах і в парках.

Заготівля і зберігання липи серцелистої

Для виготовлення ліків використовують суцвіття разом із приквітками — разом це називають “липовий цвіт”, а також бруньки і плоди. Липовий цвіт збирають, коли більшість квіток розкриється. Сушать у затінку або в добре провітрюваному приміщенні, розстеливши тонким шаром (3-5 см завтовшки). Важливо не пересушити сировину, інакше квіти почнуть осипатися. Вихід сухої речовини — 30%. Термін зберігання — 2 роки в сухому, добре провітрюваному приміщенні.

Хімічний склад липи серцелистої

Липовий цвіт містить ефірну олію (0,05%), сапоніни, дубильні речовини, слиз, каротин, аскорбінову кислоту, глікозиди гесперидин і тиліацин, кумарин фраксин, цукри тощо.

Фармакологічна дія липи серцелистої

Галенові препарати з липового цвіту підвищують потовиділення і діурез, стимулюють виділення шлункового соку, секрецію і відтік жовчі, виявляють протизапальну та м’яку заспокійливу дію.

Настій з липового цвіту п’ють при застудних захворюваннях, запаленні нирок, сечового міхура, при нервовому збудженні у дітей і людей похилого віку.

У народній медицині липовий цвіт використовують при непритомності, головному болю, істерії, епілепсії, а також при кашлі, болю в животі, кишкових кольках.

Місцево настоєм липового цвіту полощуть рот при запаленні слизових оболонок, гінгівіті, стоматиті, ангіні, ларингіті; роблять примочки при опіках, виразках, запаленнях гемороїдальних вузлів, ревматичних і подагричних болях у суглобах.

При нервових захворюваннях приймають ванни з липового цвіту.

Липовий цвіт входить до складу потогінних чаїв, чаїв для полоскання горла, сумішей, якими лікують хвороби шлунка, печінки, кишок, нирок, сечового міхура, запальні захворювання жіночих статевих органів тощо.

Порошком із плодів зупиняють кровотечі з носа і ран.

З бруньок і з молодих листочків готують вітамінні салати.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.