Лопух великий: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Реп’яхова олія — відомий засіб для стимулювання росту волосся, та корінь лопуха, з якого її виготовляють, має значно більше лікувальних властивостей.

Інші назви лопуха великого

лопух справжній, реп’ях; латиною: Arctium lappa; російською: лопух большой.

Опис лопуха великого (як виглядає)

Лопух великий — дворічна трав’яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Має м’ясистий розгалужений веретеноподібний корінь завдовжки до 60 см. Стебло пряме, розгалужене, червонувате, з невеликими борозенками, заввишки 75-150 см, з гілками, косо спрямованими вгору. Листки чергові, великі (до 50 см завдовжки), з черешками, серцевидно-яйцевидні. Верхні значно менші за нижні.

Квітки двостатеві, трубчасті, пурпурові, зібрані у великі кошики на видовжених ніжках.

Плід — сім’янка.

Цвіте у липні-вересні.

Регіони проростання лопуха великого

Лопух росте як бур’ян по всій території України на городах, у садах, біля садиб, по смітниках, по берегах річок і озер, на узбіччях доріг, у лісах.

Заготівля і зберігання лопуха великого

З лікувальною метою використовують корені лопуха великого, рідше — листя і плоди. Коріння заготовляють із рослин, які ще не цвіли. Добре миють у холодній воді, знімають шкірку, ріжуть на шматки завдовжки 10-15 см і сушать на сонці або в теплому, добре провітрюваному приміщенні, у сушарці — при 50 градусах. Вихід сухої речовини — 26-28%. Листя збирають після цвітіння. Черешки обрізають і сушать листки під накриттям або в добре провітрюваному приміщенні. Сухого листя виходить 12-13%. Плоди збирають у серпні-вересні.

Хімічний склад лопуха великого

Коріння лопуха великого має у своєму складі дубильні і гіркі речовини, слиз, ефірну і жирну олії, інулін, флавоноїди ситостерин і стигмастерин, органічні кислоти, глікозид арктеїн тощо; листя — флавоноїди, органічні кислоти, ефірну олію, антоціани, дубильні і слизисті речовини, аскорбінову кислоту; плоди — жирну олію, глікозид арктиїн, сесквітерпенові лактони.

Фармакологічна дія лопуха великого

Препарати з коріння лопуха виявляють діуретичну, жовчогінну, й потогінну дію, дезинфікують, стимулюють утворення протеолітичних ферментів та утворення інсуліну в печінці, збільшують кількість глікогену, поліпшують обмін речовин. Відвар коріння лопуха п’ють при захворюваннях, пов’язаних із порушенням обміну речовин (подагра, ревматизм суглобів, камені в нирках і в жовчному, діабет); при захворюваннях шкіри (нагноєння і шкірні висипи, фурункули, сверблячка, вугри); при гастритах і виразковій хворобі шлунка, хронічних закрепах, геморої, набряках, рахіті, затримці менструацій.

Настоєм кореня на прованській олії, відомим як “реп’яхова олія”, лікують кругову або гніздову плішивість (намащують на ніч), висівковидний лишай на обличчі, себорею, облисіння, стимулюють ріст волосся.

Свіжим соком із листя лікують рани і рак шкіри.

Свіже коріння лопуха використовують у гомеопатії.

Молоде листя додають у салати й перші страви. Печене або підсмажене коріння використовують як замінник картоплі, а сушене як сурогат кави.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.