Сорт винограду «Мерло»

«Мерло» — напевно, номер один за поширенням у світі. Це французький технічний сорт винограду, родом із Бордо — провінції, широко знаної за винами й виноградарством.

Свого часу на батьківщині його забороняли садити (банально за кілька морозяних зим і дощових років лоза вимерзла, врожай уразила гниль). Але за п’ять років заборону зняли. І сорт поширився спочатку у Франції, а до кінця ХІХ століття й по всій Європі. В ХХ столітті «Мерло» — один із найпопулярніших винних сортів у світі.

Невеликі темно-сині грона винограду достигають у кінці вересня — середині жовтня. Ягоди невеликі, круглі, вкриті інтенсивним нальотом, соковиті, з пасльоновим трав’янистим присмаком. Шкірка тверда, грубувата.

Виноград широко застосовують як сировину для різноманітних столових і десертних червоних вин. Залежно від віку кущів, часу збору врожаю вино може бути з багатшим і простішим букетом смаку й аромату, насиченішим і вишуканим. Використовують «Мерло» й для декупажу з різкішим «Каберне-Совіньйоном».

Садять виноград навесні у теплих, світлих, затишних місцях. Для нього краще підходять чорноземи, натомість не дуже — надто сухі ґрунти або навпаки заболочені, сирі. Заздалегідь заготовлені ямки засипають дренажем (25 см) і землесумішшю (садова земля, пісок, торф, перегній). Саджанці підв’язують і рясно поливають.

Якихось особливостей у догляді за популярним сортом немає: поливати лише за посухи, починаючи з другої осені, щороку обрізати, підживлювати навесні мінеральними комплексними добривами, а ґрунт мульчувати. На зиму лозу вкрити.

Достигає «Мерло» пізно. Схильний до раннього цвітіння, тому є загроза обмерзання цвіту. Плодоносить рясно.

На кущах може висіти до перших заморозків, набираючи повноти смаку, яку потім передасть виготовленим із нього винам. Завдяки твердій шкірці оси виноград не пошкоджують. Але восени можуть нападати птахи.

Сорт «Мерло» більш-менш стійкий до мілдью й сірої гнилі, але дуже чутливий до оїдіуму. Тому кущі треба регулярно обприскувати фунгіцидами.