Клематис „Арабелла” швидко росте і цвіте ціле літо. Цей сорт дещо незвичний — він не чіпляється до опори. Тому його або підв’язують, або дозволяють рости при землі.
В ХІХ столітті набув поширення клематис „Арабелла” з білим цвітом. Однак його вважають втраченим. Сучасна рослина з синьо-пурпуровим, пізніше голубим із фіолетовим відтінком цвітом виведена на початку 90-х у Великій Британії. Від 4 до 8 пелюсток розташовані відокремлено одна від одної. В центрі квітки (діаметр 7,5–9 см) — тичинки кремового кольору.
Середня довжина стебла „Арабелли” 1,5–2 метри. Але якщо постійно прикріплювати свіжі паростки до землі, може витягнутися й до 3 метрів. Цвіте від червня до вересня, а то й до жовтня. Під час затяжних дощів кущ „розвалюється”, але як тільки випогоджується, „Арабелла” випускає нові паростки і цвіте.
Клематис любить сонце, але під час найбільшої обідньої спеки доречна буде напівтінь.
Дуже важливо забезпечити рослині добрий дренаж. Застій води — найчастіша причина захворювань клематиса.
. . . . .Земля повинна бути родюча. Ґрунт удобрюють перегноєм, деревним попелом і суперфосфатом. Дно ями 60х60х60 см засипають 20-сантиметровим шаром дренажу, потім землесумішшю. Саджанець заглиблюють на 5–10 см. Мульчування допоможе вберегти коріння від пересихання і перегріву. Садять клематис восени або весною.[p] [p]Щотижня „Арабеллу” треба щедро поливати, в посушливий період і частіше. В перший рік удобрювати не потрібно, з другого року підгодовують мінеральними добривами раз на два тижні.
. . . . .Восени клематис обрізають до 15–20 см і вкривають.
„Арабелла” не особливо піддається захворюванням і шкідникам, достатньо профілактичних обприскувань фітоспорином та біоінсектицидами. Сорт доволі морозостійкий — витримує до -30 градусів.
