Сорт винограду «Низина»

Сорт столового винограду „Низина” — один із трьох „нащадків” схрещування „Талісмана” (з жіночим типом цвітіння, тобто не здатний до самозапилення) з трьома молдовськими мускатними сортами. Із трьох пар першою заплодоносила „Низина” — гібрид „Талісмана” й „Томайського”. Ягоди виявилися смачні, а сам виноград невибагливий.

Червоно-фіолетові м’ясисті виноградини набувають кольору ще за два тижні до стиглості. Смак кисло-солодкий; що стигліший виноград, то менше кислинки. Чималі грона «Низини» (в середньому до кілограма, але бувають і півтора-два) використовують зазвичай для споживання у свіжому вигляді, також для консервацій (компоти, соки, варення).

Виноград середньостиглий. Добре транспортується і тривалий час (до трьох місяців) зберігається в сухому прохолодному місці. Довго не розтріскується також на кущах. Але після повного достигання можуть нападати оси.

Садять „Низину” навесні в сухих, теплих, затишних місцях. Розмножують саджанцями або чубуками. Заздалегідь готують ями завглибшки 60–100 см, засипають дренажем (25 см) та землесумішшю (садова земля, пісок, торф, перегній). Саджанці підв’язують до опори та рясно поливають.

Виноград потребує регулярного підживлювання комплексними мінеральними добривами, поливу під час посухи. Весною ґрунт мульчують. Середня морозостійкість (до -23 градусів) вимагає укриття лози на зиму. Утеплити можна соломою, тирсою, навіть опалим листям. Головне — забезпечити при цьому гідроізоляцію.

„Низина” досить резистентна до мілдью та сірої гнилі. Більше піддається оїдіуму, тому засобами від нього треба обробляти частіше.

Виноград «Низина» швидко росте і добре розвивається. На наступну після висаджування осінь треба обрізати, робити це щороку. Якщо лоза розростається занадто активно, молоді зелені пагони видаляють прищипуванням. Так само регулюють навантаження на кущ у період формування грон (занадто густі грона погано і довго достигають).

Не варто поспішати збирати врожай: насичений колір ягід буває оманливий, варто почекати зо два тижні.