Клематис сорту Жакмана (Jackmanii)

Особливість садових ліан — яскраві квіти, якими витка рослина всипана майже увесь теплий період року. Але є серед них такі, що особливо впадають в око. Клематис «Жакмана» (Jackmanii) неможливо не помітити завдяки великому яскраво-фіолетовому цвіту. Це невибагливий і не примхливий англійський сорт, виведений ще 1858 року.

На 2,5-метровому стеблі яскраво вирізняються 4–6 пелюсткові хрестоподібні квітки.

Садити Jackmanii краще весною — у квітні – травні. Можна й осінню. Для клематиса вибирають добре освітлене місце (з можливістю напівтіні в обідню спеку), захищене від протягів, із родючим ґрунтом (зрештою, щодо землі сорт невибагливий, достатньо, щоб вона була пухкою). У заготовлену ямку насипають дренаж, землесуміш і ставлять саджанець. Коріння заглиблюють на 5 сантиметрів. Відстань між рослинами має бути близько метра. Клематис рясно поливають. Землю мульчують.

Одразу слід подбати про опору, адже ліана швидко росте. Вона дуже чіпка і легко й гарно витиметься і біля стіни, і на балконі, і на спеціально змайстрованій арці чи драбинці, і на дереві.

. . . . .

«Жакмана» рідко хворіє. Достатньо профілактичних заходів, щоб захистити клематис від хвороб і від шкідників.

У перший рік кущ можна не підгодовувати — рослині вистачить добрива, закладеного в землесуміші. З другого року підживлюють регулярно.

. . . . .

Клематиси люблять багато пити, поливати треба щотижня, у посушливий період частіше. Землю довкола куща прополюють, розпушують.

Осінню Jackmanii обрізають, видаляють листя, цвіт, у перший рік залишають до 30 см стебла. На зиму клематис вкривають.

. . . . .