Клубенькові довгоносики – ознаки появи, методи боротьби

Поширений вид шкідника небезпечні для гороху, бобів, віки, люпини, еспарцету, донники, конюшини та ін.

Поширений вид шкідника, при цьому зернобобовим шкоди завдають 2 його види — смугастий Sitona lineatus L. та щетинистий S. Crinitus Herbst.

Клубенькові довгоносики – опис

Клубенькові довгоносики землисто-сірого кольору, 3-5 мм завдовжки з короткою головотрубкою. Біляві личинки також безногі, вигнуті, зі світло-коричневою головою довжиною до 5 мм. Зимують на полях з багаторічними бобовими, під залишками рослин чи у поверхневому шарі грунту. Весною можуть мігрувати на сходи зернобобових. Яйця відкладають на грунт та рослини. Після появи личинки вгризаються в азотфіксуючі клубеньки. Вихід жуків нового покоління відбувається в липні – серпні. Розвиток клубенькових довгоносиків триває протягом одного покоління.

Шкоди завдають дорослі комахи та личинки, жуки овально вигризають краї листя викликаючи “фігурне об’їдання”. Ушкодження можуть призвести до загибелі сходів. З’їдаючи тканину клубеньків личинки зменшують кількість азоту та пригнічують ріст рослин. Вони небезпечні для гороху, бобів, віки, люпини, еспарцету, донники, конюшини та ін.

Заходи боротьби із клубеньковими довгоносиками

Для захисту зернобобових від шкідників необхідне просторове відокремлення однорічних бобів від багаторічних. Агротехнічні заходи мають виконуватись своєчасно та на високому рівні. Нітрагінізація насіння перед посівом стимулює утворення клубнів. Глибока зяблева оранка зразу після збирання врожаю сприяє значному скороченню популяції лялечок та личинок клубенькових довгоносиків. Хімічну обробку проти жуків варто проводити якщо на сходах однорічних зернобобовихнараховується 10-15 особин/м2, багаторічних 5-10 особин/м2 чи ступінь ушкодження листя складає 10-15%.