Довгонисик буряковий звичайний – ознаки появи, методи боротьби

Довгонисик буряковий звичайний ушкоджує буряки, спочатку вони перекусують стебла, а пізніше гризуть сім’ядолі та листя.

Довгоносик буряковий звичайний (Bothynoderes punctiventris Germ) поширений по всій території України, однак набільше шкоди завдає у центральному та східному Лісостепу та на півночі степової зони (Київська, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Харківська області) а також в частині Дніпропетровської, Сумської, Миколаївської, Чернігівської, Житомирської та Одеської областей.

Назву отримав через те, що ушкоджує буряки, також живиться бур’янами – лободовими. На плантаціях цукрового буряку трапляється подібний до нього малий (східний) буряковий довгоносик BothynoderesfoveicollisGebl.

Зимують звичайні бурякові довгоносики на глибині 10-50 см, на поверхню виходять рано та спочатку харчуються бур’янами, а згодом переходять на бур’яки. Спочатку вони перекусують стебла, а пізніше гризуть сім’ядолі та листя. У травні самки звичайних бурякових довгоносиків відкладають у поверховому шарі грунту 60-100 яєць. Через 7-10 днів з’являються личинки розвиток яких триває 60-70 днів.

Наприкінці червня — липні личинки у грунті перетворюються у лялечку – ця стадія триває 15-20 днів. Довгоносик дає протягом рку одне покоління.

Основну небезпеку несуть жуки, розвиток яких відбувся за межами бурякової плантації, що дає їм можливість щорічно мігрувати. Економічний поріг шкідливості до утворення 2-3 справжніх листків буряка складає 0,2-0,5 жука на 1 м².

Сприятливі умови та природні вороги довгоносика бурякового звичайного

Віддають перевагу легким вилуженим чорноземам, особливо, якщо у них легко проникає повітряі вони добре прогріті весною. Натомість личинки та лялечки гинуть від хворіб у важких глинистих грунтах. Затримує розвиток звичайного бурякового довгоносика холодне дощове літо, тож личинки та лялечки гинуть від бактеріозів та зеленої і червоної мускардин. Природніми ворогами довгоносиків є жук карапузик — Hister fimetarius Hrbst., мертвоїди, мурахи — Tetramorium caespitum L., хижі кліщі, туруни з родів Poecilus, Bembidion, Pterostichus, Amaro, Agonum, Broscus, Ophonus, Platiderus, Calathus, Asaphidion. Комахи є поживою для землерийок. Також варто приваблювати комахоїдних птахів, а саме шпаків, галок, ворон, сорок, граків, чайок, сойок, перепілок.

Засоби захисту від довгоносика бурякового звичайного

Агротехнічні: створенняя умов для накопичення та збереження вологи у грунті, що прискорює розвиток рослин, використання висококондиційного насіння, своєчасне внесення добрив. Важливе розміщення ділянки у просторі, зокрема розміщення нової плантації принаймні за 0,5 км від бурякових полів двох минулих років. Так само значною –понад 1 км має бути відстань між маточними, фабричними буряками та висадками. Ретельне знищення бур’янів, передусім лободових.

Інсектициди рекомендовані до застосування проти звичайного бурякового довгоносика: фастак, СуперБізон, Промет, Нурел Д, Нокаут, Космос 500 та ін. Обробку інсектицидами варто проводити на минулорічних плантаціях буряка при концентрації 0,3-0,5 жука на 1 м2. 2-3 рази на краях поля під час поширення жуків. На щастя про звичайного бурякового довгоносика можна застосовувати широкий спектр інсектицидів (СуперБізон, Нокаут, Залп, Адіфур 35 СТ, Актеллік 500 ЕС, Базудин, Волатон 500, Гаучо, Діазинон, Дурсбан 480, Золон, Карбосан 350 СТ, Космос 500, Лебайцид, Нурел Д, Промет, Пілот 480, Пірінекс, Політрин 200 ЕС, Ф’юрі, Фастак, Фурадан, Фуфанон) – оприскування найкраще проводити при масовому поширенні шкідника у перііод утворення двох-трьох пар справжніх листочків.

На стадії сівби економічний поріг шкідливості становить 0,5-0,7 жука/м2 для обробоеного інсектицидами насіння та 0,3-0,5 жука/м2 для необробленого насіння.