Червоногалова (сіра) яблунева попелиця – ознаки появи, методи боротьби

Червоногалова (сіра) яблунева попелиця – поширена по всій території України. Харчова спеціалізація – яблуня. Важлива особливість яблуневої попелиці – найчастіше вона вражає старі недоглянуті сади.

Внаслідок діяльності червоногалової (сіра) яблуневої попелиці (Dysaphis devecta Walk) плоди набувають нетоварного вигляду, оскільки вона висмоктує сік з листя, а, іноді, і з самих плодів. При цьому шкоди завдає на всіх стадіях розвитку — листя скручується та на ньому з’являються червоно-вишневі вздуття.

Особливістю червоногалової яблуневої попелиці є те, що кілька весняно-літніх поколінь це безстатеві незайманки, які розмножуються партеногенетичним шляхом.

Від безкрилих незайманок партеногенетичним шляхом з’являються крилаті незайманки чи крилаті самки – це перша генерація попелиць, які мають крила. Саме завдяки перельотам попелиці розселяються на здорові рослини де переходять на наступну фазу розвитку. Найчастіше вони з’являються літом, а помітити їх можна спостерігаючи за пригніченням рослини, з якої розселяється шкідник – дерево поступово занепадає. Як тільки кількість попелиць на одному дереві стає надто великою, безкрилі попелиці перетворюються на крилатих та починають розселятись на сусідні дерева.

chervonogalova_popelicya__2

Безкрилі незайманки мають майже кулеподібну форму. Довжина їх тіла – до 2 мм. Народжуються від самки-засновниці та дають декілька весняно-літніх поколінь. Для розмноження їм не потрібен самець, тому за один сезон маленька колонія може збільшитись до десятків тисяч попелиць. На їх появу впливає температура повітря та збільшення світлового дня. Оскільки комахи залишаються на тій же рослині, на якій і з’явились, це призводить у підсумку до важких наслідків, включно із загибеллю дерева.

Наприкінці вегетаційного періоду з’являються нормальні самки, які розмножуються статевим шляхом відкладаючи яйця. Довжина їх тіла – до 1,6 мм. Разом з ними з’являються і нормальні самці. Ближче до осені вони спарюються, самки відкладають яйця та відмирають. Натомість партеногенетичні генерації червоногалової яблуневої попелиці є живородками. Серед попелиць є мігруючі та немігруючі особини. Мігруючі форми на початку літа оселяються на траві, а у жовтні переходять на яблуню аби відкласти яйця. Натомість немігруюючі форми попелиць все життя проводять на яблуні. Є 4-6 поколінь попелиць. Поріг економічної шкідливості настає при заселенні 25% листя.

chervonogalova_popelicya__3

Заходи боротьби з червоногаловою (сіра) яблуневою попелицею

Агротехнічні. Необхідно ретельно слідкувати за садом та видаляти прикореневу рослинність та бур’яни, оскільки в них селяться попелиці. Також добрим запобіжником є накладання на дерева ловецьких поясів куди заповзають попелиці для відкладки яєць. Згодом ловчі пояси знищують.

Хімічні. У період розпускання бруньок дерева слід оприскувати інсектицидами. Якщо попелиці з’являються у період вегетації оприскування інсектицидами повторюють. Заходи проти попелиць можуть співпадати із заходами проти інших шкідників саду.

Схожі записи