Кров’яна попелиця – ознаки появи, методи боротьби

Кров’яна попелиця (Eriosoma panigerum Hausm) зустрічається на Заході та Півдні України, розселення обмежене січневою ізотермою –3…–4 °С.

krovyana_popelicya

Харчова спеціалізація кров’янистої попелиці – яблуня, вона пригнічує рослини, а у найважчих випадках є причиною їх загибелі. Іноді шкодить груші, айві, ірзі, горобині, кизилу.. Найбільше шкоди завдає у розсадниках. Живе у корінні та в корі дерев де харчується соком, внаслідок чого утворюються вузлуваті потовщення – желваки, які призводять до глибоких виразок на дереві. Колонії кров’яної попелиці нагадують сніжинки, оскільки тіло комахи вкрито білим восковим пушком. Назва походить від рідини кольору крові, яка з’являється коли розчавити комаху.

Безкрила самка попелиці має яйцевидне тіло довжиною 2,5 мм брудно-червоного чи бурого кольору. Натомість крилата самка трохи більша, темно-коричнева з чорною головою, якщо безкрила самка повністю вкрита пушком, то в крилатої він є тільки на кінці тіла.

Зимують личинки у тріщинах кори, які їх роблять, на стовбурах. Коли в яблунях починається рух соку, личинки переповзають у крону і починають харчуватись соком. Який є у корі та у деревині. Після цього вони перетворюються у безкрилих самок, які стрімко розмножуються – одна самка дає до 150 личинок. Розвиток та розростання колонії попелиць відбувається дуже стрімко, адже за 20-25 днівновонароджені личинки перетворюються на наступне покоління самок, а вже у травні з’являються крилаті самки. У липні-серпні, коли настає спека, частина личинок переселяється на коріння дерев та продовжує розвиток. Небезпека кров’яних попелиць полягає у тому, що протягом сезону вона дає 15 генерацій шкідників.

krovyana_popelicya__2

Заходи захисту від кров’яної попелиці

Треба дуже ретельно поводитись з посадковим матеріалом, адже це один із шляхів поширення кров’яних попелиць. Тому його слід обеззаражувати, вирізаючи та знищуючи вражені пагони. Попелиця має природніх ворогів, зокрема афелінус – паразит, що відкладає у її тілі яйця – до 120 яєць, відкладаючи їх по одному. Для цього восени слід заготовити живці яблунь з муміями попелиць де оселився паразит, а навесні їх розвішують по 15-20 на 1 га.

Хімічні заходи від кров’яної попелиці

Їх варто застосовувати, якщо чисельність попелиці перевищує 10-12 колоній на 100 молодих пагонів. Для пригнічення особин, які в період розпускання бруньок є на стовбувах та гілках та у випадках їх подальшої появи треба оприскувати дерева інсектицидами КАРАТЕ 050 к.е. (0,4-0,8 л/га) або КАРАТЕ ЗЕОН050 с.к. (0,4-0,5 л/га). Надзвичайно ефективним заходом є поливання грунту навколо стовбура до цвітіння яблуні препаратом АКТАРА 250 в.д.г. з нормої витрати 2-4 гр/дерево. Якщо треба знищити зимуючі попелиці препарат варто застосовувати тим самим способом після збору врожаю.

Також дерева можна оприскувати скоразолом, к.е., (0,15-0,2 л/га), феразимом, к.с., (0,5 л/га), хорусом, в.г., (0,2 кг/га) чи топсином М, з.п., (1–2 кг/га), з додаванням 0,1% нурелу-Д, к.е., 1,5 л/га, базудину, в.е., 1,2 л/га або актари, в.г., 0,14 кг/га. Препарати слід чергувати, аби не виникало звикання.

Схожі записи