Міні-оаза своїми руками

Свою мрію про ставочок у садочку втілити у життя не складно. Особливо, коли ставок буде маленьким, хоча й не менш привабливим. За допомогою насосу вода буде весь час переливатися з глечика до чаші. Ефектне обрамлення можна зробити з брусків хвойної деревини, наприклад, модрини або кедрини.

Все робиться швидко, просто та красиво – і з цією формулою можна приступати до будівництва садового ставка. Дзюрчання струмка з давніх давен вважалося неабияким лікувальним фактором, засобом релаксації та відновлення психічного стану втомленої людини.

Розміри хатньої оази можна обирати довільно. Тут, як варіант, дається приклад використання готового кашпо для квітів та ємності, в якій перемішували розчин для будівельних робіт.

Обидві чаші кладуть прямо на підлогу та складають обрамлення не роблячи з ними жорсткого кріплення. Всередині рами добре маскується прозорий шланг з ПВХ, який з’єднує підводну помпу з глечиком, що лежить на квітнику.

Хвойна деревина відрізняється особливою стійкістю до атмосферних впливів і це оптимальний матеріал для використання просто неба. Жовтуватий відтінок цієї деревини надає виробам з неї безперечної декоративності. Але без захисної обробки матеріал темнішає та стає сріблясто-сірим. Бруски, що використовуються у цьому випадку мають довжину у два метри, таким чином кількість відходів буде дуже малою.

Тут дуже простий розрахунок: кілька брусків з хвойної деревини, з’єднаних різьбовими шпильками, плюс ємність для будівельного розчину та кашпо для квітів дорівнює доволі приємному місцю для відпочинку – міні-ставку, який робиться досить швидко.

1. Скориставшись пристосуванням – стуслом, ножівкою нарізають бруски для повздовжнього та поперечного боків рами. Їх довжина та розташування отворів в розподільчій вертикальній перегородці визначають з урахуванням розмірів кашпо та ванни для розчину. 2. Щоб просвердлити отвори у брусках роблять шаблон з бічними напрямними та упором. В перегородці отвір має бути на відстані 535 мм від ребра…

… а на кінчику рейки на двадцять п’ять міліметрів. Відстань дається від центру отвору. Просвердливши отвори в перегородці, слід встановити з іншого боку упор та просвердлити наріжні отвори. 4. Шаблон знову знадобиться коли будемо свердлити отвори в дистанційній проставці під перегородку. Всуньте квадратні бобишки яким небудь невеличким важелем до упирання та просвердліть їх. 5. Треба відрізати цинковані шпильки з наріззю, для досягнення запланованої довжини, зафіксувавши їх стуслом. Перед тим на шпильку слід накрутити гайку, а після відпилювання – відкрутити. Це дасть можливість видалити задирки, що виникнуть при різанні.

6. Тепер на кінцях різьбових шпильок накручують гайки, перед тим надягнувши на них шайби. Спочатку продовжній брусок, потім поперечний та т. ін., доки… 7. … не досягнемо верхнього рівня. Потім знову слід надягнути шайбу та зафіксувати гайкою всю конструкцію. Тепер з’являється можливість обробити напилком всі ребра та місця розрізів ретельно зачистити.

8. В кінці всі гайки вкривають запобіжними ковпачками з ПВХ. Можна також використати ковпачкові гайки з цинкованої сталі.

Повздовжні та поперечні деталі робляться з однієї заготовки. З залишків можна зробити дистанційні проставки, які потрібні для перегородки, що розділяє ставок та квітник. У якості декоративного елементу, який до того ж освітляє водоймище у чорній чаші та приховує помпу можна використати мармуровий гравій, який слід вимити проточною водою від пилу та покласти у ставок.

Крім глечика (або амфори), який своєю вузькою шийкою вишукано перекидається через перегородку, потрібна і зелень. Дуже вдалим рішенням може стати використання карликового ялівцю та кімнатного кипарису. За своїм смаком можна обрати й водяні рослини, які безперечно створюють особливу романтичну атмосферу.

Перелік матеріалів. Бруски з хвойної деревини перерізом 35х50 мм: 12 поздовжніх довжиною 1370 мм, 11 поперечних довжиною 590 мм, 8 дистанційних бобишок довжиною 50 мм, 6 сталевих різьбових шпильок М10х390 мм, 12 гайок М10, 12 шайб до них, 12 захисних ковпачків; Крім того – кашпо для квітів 450х450х370 мм, ємність для розчину 450х450х370 мм, помпа для ставку потужністю 28 Вт, глечик (амфора) з вузькою шийкою, прозорі трубки з ПВХ.

Щоб вставити трубку в керамічну амфору слід просвердлити в ній отвір для шлангу насосу. Для цього глечик кладуть на м’яку підкладку. Треба освідчитись, що дриль не увімкнений в режимі перфоратора – працювати треба в безударному режимі. Свердло по каменю використовують лише на малих обертах. Якщо отвір буде знаходитись під водою – трубку слід ущільнити силіконовим герметиком.