Приворотень звичайний: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Незважаючи на назву, цю рослину народні цілителі застосовують не для привороту, а як в’яжучий, сечогінний, протизапальний засіб.

Інші назви приворотня звичайного

Гусяча лапка, зірочки; латиною: Alchemilla vulgaris; польською: Przywrotnik pospolity, kopyto; російською: манжетка обыкновенная.

Опис приворотня звичайного (як виглядає)

Приворотень звичайний — багаторічна трав’яниста рослина родини розоцвітих, з гіркуватим, терпким смаком. Стебла стеляться, розгалужені, заввишки 10-30 см, під час цвітіння піднімаються догори. Листки складчасті, з зазубреними краями; прикореневі — довгочерешкові, ниркоподібні, розсічені на 7-9 лопатей, зібрані в розетку.

Квіти дрібні, жовто-зелені, безпелюсткові, зібрані в клубочки, які утворюють щитковидно-волотевидне суцвіття.

Плід — сім’янка.

Цвіте у червні-серпні.

Регіони проростання приворотня звичайного

Приворотень поширений по всій території України, росте на луках, у гаях, на межах, узліссях.

Заготівля і зберігання приворотня звичайного

Для лікування використовують траву приворотня, зібрану перед цвітінням. Сировину сушать під накриттям або в добре провітрюваному приміщенні. Сухої сировини виходить 20%. Зберігають у сухому місці. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад приворотня звичайного

Трава приворотня містить дубильні речовини, аскорбінову кислоту, смолисті речовини, фітостерин, цукри.

Фармакологічна дія приворотня звичайного

Народна медицина використовує приворотень як в’яжучий і сечогінний засіб. Внутрішньо рослину застосовують при нетравленні шлунка, проносах, здутті кишечника, поганій перистальтиці кишок, при набряках та діабеті, зовнішньо приймають як протизапальний і антисептичний засіб — при хворобах жіночих статевих органів, запаленнях очей, нежиті і носових кровотечах, укусах комах, для лікування чиряків і гнійних ран.

Ранньою весною рослину додають у салати.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.