Травневий хрущ - ознаки появи, методи боротьби

Личинки травневого хруща є злісними щкідниками багатьох сільськогосподарських культур, харчуються здебільшого корінням, особливо суттєвих ушкоджень завдають на початкових етапах розвитку. А жуки обгризають листя, пошкоджують квіти кінському каштану, яблуні, груші, клену, березі, ліщини.

Травневий хрущ (Melolontha melolontha)(також зустрічається назва травневий жук) має два види: західний та східний. ”

Шкідливість травневого хруща

Личинки травневого хруща є злісними щкідниками багатьох сільськогосподарських культур, зокрема соняшнику. Справа у тому, що вони харчуються здебільшого корінням, особливо суттєвих ушкоджень завдають на початкових етапах розвитку. Самки відкладають до 70 яєць протягом 2-3 заходів та закопують їх у грунт на глибину 20-30, іноді 50 см. після чого самки гинуть. Розмноження відбувається лише статевим шляхом. Найчастіше личинки травневих хрущів виявляють на чорноземах з важким гранулометричним складом. Поріг шкідливості складає 2-3 личинки на м².

Травневі хрущі є справжніми довгожителями серед комах — покоління може жити 3-5 років, залежно від зовнішніх умов та наявності їжі. При цьому в Україні та у Молдові тривалість життя травневого хруща до 3 років, натомість на півночі вона зростає до 5 років.

Стадія яйця триває місяць-півтора після чого з’являються личинки травневого хруща — вони протягом 3-4 років живуть у землі. В Україні вони мають назву “борозняки”. Личинки повністю пристосовані до життя під землею та легко там пересуваються.

Оскільки там панує темрява, то личинки хруща білого кольору, у них відсутній зір. Харчуються корінням рослин, спочатку перегнилими залишками, однак вже на другий рік починають гризти коріння та коренеплоди. Протягом життя личинка кілька разів линяє, а в останній рік життя перетворюється на лялечку, це стається в червні-липні. Ззовні лялечку сході на дорослих жуків, однак безбарвні та з короткими крилами. Вже наприкінці липня — серпні з лялечок з’являються дорослі жуки, які зимують у землі, а вже наступного року виходять на поверхню.

Найчастіше травневі хрущі з’являються наприкінці квітня — початку травня. Саме у цей період можна помітити, як вони з’являються на невисокій траві, куди після зимівлі вилазять із схованок у землі, та злітають у повітря. За теплої тихої погоди увечері можна бачити їх на деревах, де вони обгризають листя, а якщо цвітуть сади, то травневі хрущі пошкоджують квіти. Серед дерев хрущі віддають перевагу березам, кінському каштану, яблуні, груші, клену. Натомість вдень хрущі непомітно сидять на деревах.

Хрущі дещо подібні на річкових раків та павуків-хрестовиків, передусім своїм хітиновим панциром. Вони належать до членистоногих, оскільки їх тіло та кінцівки є членистими. Однак їх тіло розчленене на голову, груди та черевце, при цьому груди складаються зтрьох члеників, а черевце з восьми.