Кавун звичайний: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Ця ягода — не лише сезонні ласощі, які люблять і діти, й дорослі, її лікувальні властивості давно використовує народна медицина.

Інші назви кавуна звичайного

кавун; латиною: Citrullus lanatus (Thunb.) Matsum & Nakai); російською: арбуз обыкновенный.

Опис кавуна звичайного (як виглядає)

Кавун звичайний — однорічна однодомна трав’яниста рослина родини гарбузових. Стебло витке, густо опушене, з чіпкими дво-, трироздільними вусиками, завдовжки 2-5 м, дуже розгалужене. Листки чергові, черешкові, великі (до 20 см завдовжки), глибоко розділені на округлі частки.

Квітки одностатеві, одиничні, жовті, 5-пелюсткові.

Плід — велика кругла або овальна зелена або біло-зелена ягода з червоним або жовтуватим їстівним м’якушем. Насіння плоске, чорне, коричневе або світле.

Цвіте у червні-липні, плоди дозрівають у серпні-вересні.

Регіони проростання кавуна звичайного

Кавун походить із пустель Південної Африки. В Україні вирощують у південних регіонах як харчову рослину.

Заготівля і зберігання кавуна звичайного

Із лікувальною метою використовують свіжий м’якуш та шкірку кавуна, а також насіння.

Хімічний склад кавуна звичайного

Кавун звичайний містить цукри (8,7%, найбільше — фруктози), органічні кислоти (зокрема багато яблучної і лимонної), пектини, клітковину, фолієву кислоту, у невеликих кількостях вітаміни С, В1, В2, В6 та інші.

Фармакологічна дія кавуна звичайного

Сік і м’якоть кавуна мають сечогінні і жовчогінні властивості, стимулюють перистальтику кишок, прискорюють виведення холестерину, виявляють слабку послаблюючу дію.

При каменях у жовчному міхурі та в нирках, циститах, пієлонефритах рекомендують щодня вживати по 2-2,5 кг м’якоті кавуна. Споживання кавуна допомагає лікувати хронічні гастрити, покращує стан хворих на цукровий діабет і атеросклероз. При ожирінні кавун використовують як сечогінний засіб.

Насіння вживають із молоком при маткових кровотечах. Використовують також як протиглистний засіб.

Фолієва кислота, яку містить кавун, корисна при недокрів’ї, хронічному гепатиті, цирозі печінки, атеросклерозі.

Кавуни використовують також як косметологічний засіб — із м’якоті готують живильно-вітамінні маски для шкіри обличчя та шиї.

Однак корисний кавун може принести шкоду, якщо кількість хімікатів у ньому (з добрив) перевищує дозволену норму. Отож, вживати (чи то як смаколик, чи як ліки) кавун можна, лише переконавшись, що плід пройшов санітарну перевірку.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.