Дуб звичайний: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Кору дуба можна купити в будь-якій аптеці. Рецепти з сировини дуба використовує офіційна медицина. Крім того, її застосовують у ветеринарній медицині.

Інші назви дуба звичайного

Дуб; латиною: Quercus robur; польською: dąb; російською: дуб обыкновенный.

Опис дуба звичайного (як виглядає)

Дуб звичайний — могутнє дерево родини букових заввишки 20-50 метрів з неправильною широкою кроною. Кора на стовбурі та старих гілках темно-сіра, на молодих — зеленувато-бура або червонувата. Листки чергові, короткочерешкові, видовженооберненояйцевидні, перисто лопатеві.

Квітки одностатеві, дрібні, зібрані в пониклі “сережки”.

Плід — горіх (жолудь).

Цвіте у квітні-травні, плодоносить у вересні-жовтні.

Регіони проростання дуба звичайного

Дуб росте в Україні в лісах або окремими насадженнями. У степу — частіше по берегах річок.

Заготівля і зберігання дуба звичайного

Заготовляють кору, листки і гали (нарости), які утворюються на листках. Кору знімають весною, на початку сокоруху, з тонких пагонів та гілок (до 10 см у діаметрі). Для цього роблять кільцеподібні надрізи, з’єднують їх поздовжніми — так молода кора легко знімається. Її сушать під накриттям або у приміщенні з доброю вентиляцією. Вихід сухої сировини — 50%.

Жолуді збирають восени, коли вони достигають і опадають. Сушать, щоб не “поцвіли”. Гали збирають пізно влітку і сушать. У народній медицині використовують також молоді корені дуба — викопують восени.

Хімічний склад дуба звичайного

В корі дуба звичайного є катехінові таніни (0,4%), галотаніни (10-20%), вільні галова та елагова кислоти, кверцитин, флобафен, смоли, пектинові речовини, цукри, білки, крохмаль, мінерали тощо. Жолуді містять крохмаль (40%), дубильні речовини, жирну олію, ефірну олію, цукри тощо. У галах багато таніну.

Фармакологічна дія дуба звичайного

Дуб звичайний чинить протизапальну, в’яжучу дію. Кору використовують при запальних процесах у роті, гортані і глотки, при гінгівітах, стоматитах, флюсах, пародонтозі, гастриті, шлункових кровотечах, проносах, хворобах печінки й селезінки, рахіті, туберкульозі, при захворюваннях шкіри, а також при отруєннях грибами, алкалоїдами та солями важких металів.

Відвари кори застосовують також у гінекології — для спринцювань при шийкових і піхвових білях, кольпіті тощо.

Відвари з галів використовують для примочок, якими лікують опіки.

Жолудями лікують захворювання травного каналу. А ще їх мелені жолуді запарюють або заварюють замість кави.

Народна медицина радить ванночки з кори дуба при підвищеній пітливості ніг.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.