Бузок звичайний: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Бузок при ближчому з ним знайомстві здатний здивувати: по-перше, це не дерево, а кущ, а по-друге, це хоч і рослина лікарська, проте отруйна

Інші назви бузку звичайного

Латиною: Syringa vulgaris L; російською: сирень обыкновенная

Опис бузку звичайного (як виглядає)

Бузок звичайний, попри те, що схожий на деревце (і багато хто його таким і вважає!), є кущем родини маслинових. Багатостовбурний. Виростає до 5-7 метрів у висоту. Листки має цілокраї, супротивні, яйцевидні, при основі серцевидні.

Квітки двостатеві, з світло-фіолетовим, рожевим, зрідка білим трубачастим віночком, зібрані у волоть. Запашні.

Плід — коробочка.

Цвіте у травні, через що його полюбляють жінки, народжені у цей період.

Регіони проростання бузку звичайного

Бузок родом з Балканського півострова. В Україні поширений як декоративна рослина. Зустрічається у диких заростях в Карпатах та Криму.

Заготівля і зберігання бузку звичайного

В народній медицині використовують квітки і листя бузку звичайного, а в деяких випадках і бруньки. Зокрема, квіти заготовляють на початку цвітіння, очищаючи їх від суцвіть, а відтак сушать — спочатку на сонці, а вже потім досушують під наметом чи на горищі. На виході отримують 12% сухої сировини.

Збір листя проводять під час цвітіння рослини. Сушать як під наметом, так і в добре вентильованому приміщенні. Виходить 16% сухого листя. Готову сировину, щоб добре зберігалась, тримають в сухому приміщенні, запакувавши в паперові мішки.

Термін зберігання сировини — 2 роки.

Хімічний склад бузку звичайного

Хімічний склад квіток та листя бузку вивчений не достатньо. Відомо, що до складу квіток бузку входять: ефірна олія, фарнезол, сирингопікрин, фенол, глікозид, сирингін. Листя містить: сирингін, гіркі речовини, аскорбінову кислоту (до 200 міліграм-відсотків).

Фармакологічна дія бузку звичайного

Препарати бузку звичайного відомі своїми потогінними властивостями та здатністю покращувати апетит. Їх застосовують, коли лікують бронхіти, бронхіальну астму, коклюш, набряки ниркового походження, а також при малярії та цукровому діабеті. При ревматизмі, невралгії, ревматоїдному поліартриті, артралгії, виразці шлунка, задишці п’ють настойку квіток бузку. Чай з квіток добре зарекомендував себе при епілепсії. А якщо листя бузку подрібнити і прикласти до ран чи виразок, то ті швидше загоюються.

Препарати бузку слід приймати виключно за призначенням і під контролем лікаря, бо рослина взагалі-то отруйна і передозування може мати прикрі наслідки.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.