Буквиця лікарська: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Хоч в назві цієї рослини є пряма вказівка на те, що вона лікарська, виготовляти лікарські засоби з буквиці в Україні не дозволено. Проте й не заборонено. Ось що відомо про буквицю лікарську…

Інші назви буквиці лікарської

Буквиця, буковиця; латиною: Betonica officinalis; російською: буквица лекарственная; польською: bukwica zwyczajna, bukwica lekarska, betonijka.

Опис буквиці лікарської (як виглядає)

Буквиця лікарська — багаторічна жорстковолосиста рослина з родини губоцвітих. Має прямостояче стебло, пряме або малорозгалужене, що виростає від 20 до 80 см у висоту. Листки супротивні, прості, форми видовженояйцевидної форми, зарубчасті, тупі, біля основи серцевидні; прикореневі — у розетці, довгочерешкові, стеблові — сидячі.

Квітки зигоморфні, двогубі, яскраво-пурпурового кольору, зібрані в зближені кільця, що утворюють зімкнуте колосовидне суцвіття.

Плід складається з чотирьох горішків.

Цвіте у червні-вересні.

Регіони проростання буквиці лікарської

Буквиця зустрічається практично на всіх теренах України у мішаних лісах, на галявинах, узліссях, луках і в чагарниках.

Заготівля і зберігання буквиці лікарської

З медичною ціллю використовують траву буквиці лікарської, яку збирають під час того, як рослина цвіте. При цьому зрізають верхівки рослини завдовжки 30 сантиметрів. Прикореневі листки також пускають в діло. Зібрану траву сушать під накриттям або в добре провітрюваному приміщенні. Отримують відтак 25% сухої сировини. Зберігають її в сухих, вентильованих приміщеннях.

Буквиця належить до неофіцинальних рослин, тобто офіційно виробляти лікарські засоби з неї в Україні не дозволено.

Хімічний склад буквиці лікарської

У траві буквиці лікарської містяться дубильні речовини (близько 15%), стахідрин (похідний кроліну; 1%), бетоніцин, турицин, холін, сапоніни, смолисті речовини (3,11%), органічні кислоти (близько 2%), каротиноїди, мінеральні солі, сліди ефірної олії і т.п.

Фармакологічна дія буквиці лікарської

Буквицю використовують як сечогінне, знеболююче. Встановлено також, що вона виявляє протизапальну, жовчогінну, послаблюючу дію. Окрім того, регулює артеріальний тиск, посилює кровообіг, покращує травлення та обмін речовин в організмі. Зарекомендувала себе як ефективний засіб при хронічному гломерулонефриті й пієлонефриті з явищами гіпертензії.

А ще буквицю застосовують при варикозі з виразками, пітливості ніг, і навіть при раку шкіри.

Стахідрин, що міститься в буквиці, збільшує в’язкість крові.

За матеріалами:

  1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
  2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
  3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
  4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
  5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
  6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.

Схожі записи