5 найбільш невибагливих акваріумних рослин

Часто акваріумісти-початківці не беруться заводити живі рослини в акваріумі, мовляв, це дуже складно, потребує багато світла, добрив і т.д. Насправді є рослинки, які потребують ну дуже небагато уваги і чудово себе почувають майже у будь-якому акваріумі.

Пропонуємо підбірку найбільш невибагливих, але привабливих і цікавих рослинок для акваріуму: роголисник, елодея, анубіас, наяс, кладофора.

Роголисник – одна із найбільш поширених рослин серед акваріумістів. І не дарма. Ця симпатична рослинка не лише швидко росте, не потребує особливих умов утримання, а й виконує важливу роль, особливо в щойно запущених акваріумах. Він надзвичайно добре витягує зайві нітрати з води, не даючи поживи водоростям. Тим самим допомагає швидшому встановленню балансу.

Роголисник має довгі стебла, у нього відсутня коренева система.

В акваріумі його зазвичай просто залишають плавати на поверхні води. У ґрунт його садити не варто, бо буде загнивати. Однак можна прикріпити щось важче до нього і тоді гілочки будуть тягнутись до верху.

З часом він утворює густі зарості, які стають природним прихистком для мальків та маленьких риб.

Деяким рибам він чудово смакує. З радістю роголисником ласують золоті рибки, скалярії, молінезії. Завдяки свої здатності швидко рости, він з часом відновлюється.

Роголисник добре росте при температурі від 17 до 28 градусів. Нормально росте в м’якій воді, але набагато краще в воді середньої або в жорсткій (gH – 6 – 15). Рівень pH бажаний 7 -7,5. Світловий день для нього чим довше, тим краще. Любить яскраве світло, але йому достатньо і 0,3 – 0,5 ватт на літр. Від різких перепадів температури чи складу води може скинути листки.

За місяць може вирости до метра в довжину. Через це його варто підрізати, щоб не затіняв інші рослини. Дуже легко розмножується – щоб отримати нову рослину, досить взяти зовсім невеликий шматочок стебла.

Елодея – також досить популярна акваріумна рослинка. Вона дечим схожа до роголисника. Насамперед – своїм неймовірно швидким ростом та невибагливістю. У природі ця рослина, розростаючись, витісняє іншу флору, через це навіть отримала назву «водна чума».

На відміну від роголисника елодея має коріння, хоча воно добре почувається і просто плаваючи в товщі води.

Елодея розвиватися у воді будь-якої жорсткості, але при різкій зміні цього параметра хворіє і чахне. Деякі види краще ростуть в м’якій воді, а в жорсткій поступово розчиняються.

Оптимальна температура води для них + 15 … + 22 ° C. Якщо вона підніметься вище + 24 ° C, зростання сповільнюється. Дуже важливо для рослини яскраве освітлення. Елодея – мешканець прісних водойм, тому навіть невелика кількість солі згубна для неї.

Також є чудовим прихистком для мальків, більші риби не можуть їх дістати за густими дрібними листками. Зелена маса розростається швидко, потрібно періодично її проріджувати, щоб дати шанс рости іншим рослинам.

Наяс – швидкоростуча, невибаглива рослина, яка також ефективно допоможе позбутись зайвих нітратів. З маленького паростка доволі швидко утворюються густі зарості.

Може використовуватися в акваріумах без ґрунту, у тому числі в нерестовиках. Якщо є ґрунт, наяс може укорінитись.

З нього можна доволі швидко створити задній фон, на якому будуть чудово контрастувати рослини з більшими листками.

Не потребує додаткової подачу СО2, добрив та надяскравого світла. Витримує температури від 18 до 30 ° С. Жорсткість води не надто важлива, та у дуже м’якій воді ріст може призупинитись.

Стебла у наяса дуже ламкі, тому густі зарості при незначному фізичному втручанні можуть розлетітись по цілому акваріуму.

Анубіас – дуже цікава симпатична рослина з насиченими зеленими листками, яка має неймовірний декоративний потенціал. До того ж вона невибаглива в освітленні. Їй достатньо навіть 0,3 вата на літр, щоб рости і навіть цвісти. Доповнять та оживлять будь-яку акваріумну композицію.

Повільний ріст і невеликі затрати на створення оптимальних умов роблять анубіаси незамінними рослинами у так званих «лінивих» акваріумах – для шанувальників мінімального догляду.

Порівняно з вищезгаданими рослинами росте суттєво повільніше, та завдяки цьому не вимагає постійної уваги. Має товсте повзуче коріння, але при цьому не потребує садіння в грунт. Зазвичай анубіаси примотують до корчів, каміння чи просто чимось притискають до ґрунту, інакше вони спливатимуть. Чудово виглядає анубіас примотаним до шкарлупи кокоса. Згодом коріння анубіасів таки проникає в грунт, після чого вони ростуть швидше.

Має жорстке листя, завдяки чому підходить для акварумів з цихлідами, золотими чи іншими рослиноїдними рибками.

Оптимальна температура води становить 26-28ºС, у холоднішій воді швидкість росту може істотно сповільнитися. Жорсткість води практично не позначаються на рості. Має значення чиста вода і регулярні підміни.

Зважаючи, що анубіас тіньолюбна рослина, то я варто розміщувати у тіні більших рослин При надлишку світла на листках можуть з’явитися водорості (ксенококус і «чорна борода»).

Анубіаси здатні жити у палюдаріумах та оранжереях в умовах підвищеної вологості, де вони ростуть навіть краще, ніж в акваріумі. У таких умовах легко вилікувати анубіас від водоростей.

Є багато різноманітних форм і розмірів анубіасів – від досить великих до карликових. Карликові анубіаси – ідеально підходять для наноакваріумів чи декорування переднього плану у більших акваріумах.

Розмножується звичайним діленням кореневища.

Кладофора – це єдина водорость в акваріумі, яка не лише не завдає шкоди, а й, навпаки, виконує корисну функцію – це природній фільтр. Вона пропускає через себе воду залишаючи дрібні частинки всередині. Вважається, що одна така кулька може відфільтрувати 5 л акваріумної води.

Періодично варто ці кулі промивати у воді і акуратно, як губку, стискаючи.

Кладофора – це фактично колонія водоростей.

В акваріумі розмір рослини зазвичай не перевищує 6-8 см. Росте дуже повільно – до 5 мм на рік.

Для комфортного існування і росту кладофори їй потрібна температура 20-22 ° С. У воді понад 25° С ця колонія водоростей втрачає свою форму і швидко розпадається на частини. так відбувається процес розмноження, але цей поділ триватиме аж поки вода не стане холоднішою.

Рослина адаптована для існування в умовах нестачі світла. Якщо світла дуже багато, то всередині колонії можуть утворитися бульбашки кисню, в результаті чого кулька буде плавати на поверхні. Через деякий час вона опуститься на дно.

Часто кладофору використовують для декорування дна акваріума, а також в креветочниках.

Деякі акваріумісти переводять її в «плоску» форму – акуратно надрізають ножицями і розправляють, прив’язуючи до каменів або до корчів. Поступово утворюється досить гарний зелений острівець.

Важливо не забувати, що це водорость, коли захочете боротись з чорною бородою чи нитчаткою. Разом з останніми може загинути і кладофора.