Женьшень звичайний: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

У східній народній медицині цей корінь використовують близько 4000 років. Та цю цілющу рослину майже винищено — женьшень занесено в Червону книгу Росії, де рослина була поширена в дикому стані.

Інші назви женьшеню звичайного

Женьшень справжній; корінь життя, людина-корінь; латиною: Panas ginseng C. A. Mey); російською: женьшень настоящий.

Опис женьшеню звичайного (як виглядає)

Женьшень звичайний — багаторічна трав’яниста рослина родини аралієвих. Кореневище женьшеню складається з так званої шийки, а далі розгалужується — формою нагадує фігуру людини, тому його часто так і називають — людина-корінь. Стебло пряме, порожнисте, темно-зелене або коричневе, заввишки 30-70 см, верхівка увінчана розеткою з 2-5, іноді 6 черешкових, пальчасто-п’ятискладних листків.

Квітки двостатеві, білі, іноді ніжно-рожеві, зібрані в одиничний зонтик.

Плід — яскраво-червона соковита кістянка, сплюснута з боків.

Цвіте у червні, плодоносить у серпні.

Регіони проростання женьшеню звичайного

Природний ареал поширення женьшеню — Далекий Схід Росії, Китай, Корея. В Україні вирощують садоводи-аматори.

Заготівля і зберігання женьшеню звичайного

Для виготовлення ліків використовують корінь женьшеню. Коріння викопують у першій половині серпня, коли рослину легко відшукати за достиглими червоними плодами. Після достигання плодів корінь стає твердішим і менш вибагливим для зберігання. Викопують коріння металевими або дерев’яними паличками, намагаючись не ушкодити шийку кореня та бічні корінці. Коріння чистять м’якою щіточкою (не миють). Надземну частину зрізають, кладуть в обкладену мохом коробочку з кори, засипають землею, зібраною в тому місці, де ріс женьшень, і транспортують до приймальних пунктів. Самостійно заготовляти корінь женьшеню заборонено.

В сирому вигляді корінь може зберігатися до 5 діб. Для тривалого зберігання корені сушать на сонці (товсті попередньо розрізають на пластинки) — так одержують “біле коріння”, якщо ж перед сушінням потримати корені годину над парою, то виходить “червоне коріння”. Вважають, що в червоному біологічно активних речовин удвічі більше, ніж у білому.

Хімічний склад женьшеню звичайного

Корені женьшеню містять тритерпенові глікозиди, ефірну олію (0,05%-0,25%), вітаміни С, В1, В2, пектини, мікро- та макроелементи (сірка, залізо, фосфор, марганець, кремній, алюміній тощо), пектини, жирні кислоти, крохмаль, сахарозу.

Фармакологічна дія женьшеню звичайного

Женьшень вважають синергістом (синергіст — речовина, яка підсилює дію інших речовин, сама будучи при цьому неактивною) відомих стимуляторів, він є антагоністом деяких наркотиків (барбітуратів, етилового спирту тощо). Галенові препарати женьшеню посилюють процеси збудження в нейронах кори та стовбурових відділеннях головного мозку. Препарати підвищують працездатність та зменшують втому при великих фізичних навантаженнях і стресі. Ефект женьшеню залежить від дози, яку використовують. У малих дозах препарати збуджують, знижують гальмівні процеси, у великих дозах навпаки — підсилюють гальмівні процеси.

В клінічних умовах женьшень застосовують для лікування і профілактики захворювань центральної нервової системи, для підвищення працездатності організму й опірності стресовим ситуаціям, як тонізуючий засіб — при нервовому й фізичному виснаженні, анемії, неврастенії, астенії, в період одужання після хірургічних втручань, для нормалізації тиску, для поліпшення діяльності серцево-судинної системи, як імуностимулятор при вірусному гепатиті, для лікування статевих розладів, атеросклерозу та гастритів.

Вважають, що ефект від використання женьшеню більший восени та взимку.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.