Елеутерокок колючий: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Рослина з непростою для вимови назвою має чимало цілющих властивостей.

Інші назви елеутерокока колючого

Сибірський женьшень, чортів кущ, їжакове дерево, дикий перець; латиною: Eleutherococcus senticosus (Rupr et. Maxim) Maxim.; російською: элеутерококк колючий.

Опис елеутерокока колючого (як виглядає)

Елеутерокок колючий — високий гіллястий кущ родини аралієвих, заввишки 2-3 метри, із дуже розгалуженою кореневою системою (до 30 метрів). Пагони зі світло-бурою корою прямі, густо вкриті гострими шипами, спрямованими косо й донизу. Листки довгочерешкові, п’ятипальчастороздільні, з овальними клиноподібними личточками.

Квітки дрібні, на довгих квітконіжках, зібрані в кулясті зонтичні суцвіття; тичинкові і двостатеві квітки — блідо-фіолетові, маточкові — жовтуваті.

Плід — чорна куляста кістянка (сплюснута з боків, нагадую місяць).

Цвіте у липні-серпні, плоди достигають у вересні.

Регіони проростання елеутерокока колючого

Елеутерокок поширених на Далекому Сході в Росії. В Україні трапляється в ботанічних садах або на ділянках аматорів, акліматизованих на Закарпатті.

Заготівля і зберігання елеутерокока колючого

Для виготовлення ліків восени заготовляють коріння елеутерокока. Корені висмикують із землі, обтрушують, миють, підсушують на відкритому повітрі. Після видалення пошкоджених частин коріння розрубують і сушать на теплих горищах або в сушарках при 70-80 градусах, поки корені стануть ламкими.

Хімічний склад елеутерокока колючого

Корені й кореневища елеутерококу містять 8 елеутерозидів, ефірну олію (0,8%), похідні кумарину, флавоноїди, алкалоїди, глюкозу, сахарозу, рослинний віск, смоли, крохмаль тощо.

Фармакологічна дія елеутерокока колючого

Елеутеорокок вважають стимулятором центральної нервової системи. Його препарати використовують для підвищення фізичної й розумової працездатності, посилення стійкості до несприятливих умов, покращення гостроти зору, обміну речовин, для стимулювання апетиту тощо. Настоянку елеутерокока застосовують при вегетоневрозах, початкових стадіях атеросклерозу й гіпертонії, при аритмії й гіпотонії тощо. Крім того, препарати рослини приймають при статевому інфантилізмі, порушеннях менструального циклу, при патологічному клімаксі тощо.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.