Квасениця звичайна: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Інгредієнт для салату, приправа до яєчні та антисептик — усе це про одну рослину.

Інші назви квасениці звичайної

Заячий квас, заячий щавель; латиною: Oxalis acetosella; російською: кислица обыкновенная.

Опис квасениці звичайної (як виглядає)

Квасениця звичайна — багаторічна трав’яниста рослина родини квасеницевих, безстебла. На кінці тонкого розгалуженого повзучого кореневища розвиваються безлисті квітконосні пагони (стрілки) заввишки 6-12 см. Листки довгочерешкові, оберненосерцеподібні, трійчасті, зібрані в пучки.

Квіти білі, 5-пелюсткові, одиничні, з рожевими або оранжевими прожилками.

Плід — коробочка.

Цвіте у травні-червні.

Регіони проростання квасениці звичайної

Квасениця звичайна поширена у вологих тінистих лісах, переважно листяних, у чагарниках у лісових районах та в західній частині Правобережного Лісостепу.

Заготівля і зберігання квасениці звичайної

З лікувальною метою використовують свіжу або суху траву квасениці, зібрану під час цвітіння. Рослина неофіцинальна, тобто її використовує лише народна медицина.

Хімічний склад квасениці звичайної

Трава квасениці звичайної містить аскорбінову кислоту, рутин, каротин, вільні органічні кислоти (щавлеву, яблучну, фолієву) та їхні солі, флавоноїд орієнтин.

Фармакологічна дія квасениці звичайної

Квасеницю використовують у народній медицині як протизапальний, антисептичний, антицинготний, в’яжучий, сечогінний, жовчогінний, протиглистний засіб. Здебільшого рослину вживають свіжою: додають до салатів, посипають яєчню, бутерброди. Кашку зі свіжої трави прикладають до фурункулів, гнійних ран, наривів, виразок.

Значно рідше використовують також сік із трави або настій.

Надмірне і тривале використання квасениці може спровокувати подразнення нирок.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.