Помідор сорту «Мікадо»
Сорт помідорів „Мікадо” офіційно зареєстрований як рожевий. Однак насправді вирощують і червоний, і жовтий, і оранжевий, і навіть чорний. Існує також білий мікадо — рідкісної французької селекції. Усі „Мікадо” — високоврожайні (особливо чорний, він же ранньостиглий), середньостиглі — готові до збирання за 100–110 днів після сходів (червоний — середньопізній, дозріває на 10 днів довше).
Помідори стійкі до захворювань та до перепадів температур. Але не люблять посухи. При надмірному поливі плоди розтріскуються, особливо червоні.
„Мікадо рожевий” (як і всі інші) найкраще розмножувати розсадним способом. Насіння висівають у ящички або в теплицю на глибину максимум 2 см. Якщо замочити його попередньо у воді, зійде швидше. Мінімальна температура для сходження — 18–22 градуси. В перший тиждень до сходів у приміщенні підтримують температуру 20–25 градусів, потім знижують до 10–15. Після появи перших двох листків розсаду пікірують.
При настанні стійкого тепла розсаду „Мікадо” загартовують: виносять надвір на кілька годин, менше поливають. Загартована розсада темно-зелена, стебло міцне. Витягнуте стебло помідора і світло-зелений колір — ознака недостатнього освітлення, згущення посівів, надміру вологи й тепла.
Потім „Мікадо” пересаджують у відкритий ґрунт. Земля для помідора має бути пухка і родюча.
Стебло міцне, високе, виростає до 2 метрів. Його обов’язково треба підв’язувати до опори.
Плоди „Мікадо” круглі, м’ясисті, великі — 200–400 грамів (жовті до 500 грамів). На стеблі зав’язується 6 суцвіть по 3–4 зав’язі. Мають 6 насіннєвих камер. Насіння усіх „Мікадо” можна збирати самостійно.
Догляд за помідорами простий: поливати, підживлювати, прополювати, розпушувати землю.
