Перець сорту «Геркулес»

Здавалося б, перцю є стільки сортів, що навряд чи овочівники самі можуть добре їх розрізняти. Але немає меж досконалості. Селекціонери виводять нові й нові сорти, намагаючись покращити характеристики рослин. Водночас є чимало прихильників перевірених часом сортів, які теж можуть похвалитися багатьма перевагами.

Французький сорт солодкого перцю „Геркулес” — середньоранній, високоврожайний, великі смачні соковиті плоди дружно дозрівають. Вони добре зберігаються і транспортуються. При цьому „Геркулес” стійкий до посухи і більшості захворювань (зокрема до картопляного вірусу, вірусів плямистості, тютюнової та жовтої мозаїки, несправжньої борошнистої роси).

Перець краще розмножувати розсадним способом. Для раннього врожаю насіння висівають у закритих приміщеннях від середини січня до початку лютого. Перець заглиблюють на 1,5–2 сантиметри у пухкий родючий ґрунт. При температурі 20–25 градусів перші сходи з’являються за 7–9 днів, при температурі 13–15 градусів — за 18–20 днів.

Розсаду переносять у відкритий ґрунт після настання стійкого тепла у квітні–травні (понад 14 градусів). Оптимальна температура для розвитку рослини — 20–25 градусів. При зниженні температури нижче 13 градусів „Геркулес” зупиняє ріст, при перевищенні 30-градусної позначки може осипатися цвіт. За температури ледь вище нуля перець гине.

. . . .

Півметрові кущі починають плодоносити на 90–95 день після появи сходів або на 60–65 день після висадки розсади. Краще їх підв’язати. Великі червоні гладкостінні плоди кубічної форми (10 на 12 сантиметрів) вагою 150–180 грамів, часто й 220–250 грамів, мають товсті соковиті стінки (5–10 міліметрів). Середня врожайність 1,5–2 кілограми з куща у відкритому ґрунті та до 3,5 кг в теплиці.

„Геркулес” споживають свіжим та використовують для консервацій і заморожування.