Кульбаба лікарська: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Перший весняний вітамінний салат готують саме з листя цієї рослини.

Інші назви кульбаби лікарської

літучки, пустодуй, солдатики, плішивець; латиною: Taraxacum officinale Wigg.; польською: żywokost; російською: одуванчик обыкновенный, одуванчик лекарственный.

Опис кульбаби лікарської (як виглядає)

Кульбаба лікарська — багаторічна трав’яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Корінь вертикальний, зовні червонувато-бурий (всередині білий), угорі переходить у коротке розгалужене кореневище. Квіткові стебла круглі, трубчасті, безлисті, заввишки 10-14 см, вгорі закінчуються одиничними кошиками. Листки зібрані у прикореневій розетці, видовжені, обернено-ланцетні, з вищерблено-зубчастими краями.

Квітки жовтні, язичкові, двостатеві.

Плід — сім’янка з довгим дзьобиком, що має чубок із волосків.

Цвіте у квітні-вересні.

Регіони проростання кульбаби лікарської

Росте як бур’ян по всій території України — у садах, городах, на луках, серед чагарників, уздовж доріг.

Заготівля і зберігання кульбаби лікарської

Для медичних цілей використовують коріння, траву і листя. Коріння заготовляють восени, коли зів’яне листя. Миють у холодній воді, сушать на сонці або в добре провітрюваному приміщенні, розстеливши тонким шаром (3-5 см) на папері або тканині. Вихід сухої речовини — 20%. Термін придатності — 5 років. Траву збирають під час цвітіння кульбаби. Сушать під накриттям або в добре провітрюваному приміщенні. Вихід сухої речовини — 12-13%. Зі свіжого молодого листя, зібраного до початку цвітіння, готують салати.

Хімічний склад кульбаби лікарської

Коріння кульбаби лікарської містить гірку речовину тараксацин (до 10%), тритерпенові сполуки, флавоноїди, стерини, нікотинову кислоту, жирну олію, слиз тощо. Суцвіття і листя — каротиноїди тараксантин і флавоксантин, тритерпенові спирти арнідіол і фарадіол, флавоноїди, аскорбінову кислоту, рибофлавін, сполуки кальцію, заліза, фосфору.

Фармакологічна дія кульбаби лікарської

Офіційна медицина застосовує препарати кульбаби для підвищення апетиту і покращення травлення: біологічно активні речовини кульбаби подразнюють смакові рецептори порожнини рота, симулюючи виділення шлункового соку.

Кульбаба також посилює утворення жовчі, тонізуюче впливає на жовчний міхур, виявляє сечогінну, проносну, спазмолітичну дію.

Коріння кульбаби входить до складу апетитних чаїв, жовчогінних і сечогінних.

Галенові препарати кульбаби ефективні в профілактиці атеросклерозу.

На початкових стадіях використовують при лікуванні діабету.

У дерматології й косметології застосовують при вуграх, фурункулах, медикаментозному дерматиті.

Крім того, коріння і траву кульбаби використовують як відхаркувальний засіб при легеневих хворобах, як заспокійливе і снодійне, протиглистний і лактогенічний засіб.

Салати з молодого листя корисні при недокрів’ї, загальній слабкості, як “кровоочисний” засіб.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.