Кропива дводомна: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Пекучий бур’ян — справжня вітамінна бомба. Напровесні його додають до салатів та супів. Рослину використовують у дерматології й косметології.

Інші назви кропиви дводомної

Кропива велика; латиною: Urtica dioica; польською: Pokrzywa zwyczajna; російською: крапива двудомная.

Опис кропиви дводомної (як виглядає)

Кропива дводомна — багаторічна трав’яниста рослина родини кропивових, вкрита жалкими волосками. Стебло пряме, тупочотиригранне, розгалужене, заввишки 50-150 см. Листки супротивні, черешкові, серцевидно-яйцевидні, загострені, з зубчастими краями, також вкриті жалкими волосками.

Квітки жовто-зелені, дрібні, одностатеві, зібрані в розгалужені колосовидні суцвіття, розташовані у пазухах листків. Оцвітина чотирироздільна.

Плід — сім’янка.

Цвіте у червні-серпні.

Регіони проростання кропиви дводомної

Кропива дводомна — бур’ян, який росте всюди, у вологих місцях: серед чагарників, у лісах, вздовж доріг, біля смітників.

Заготівля і зберігання кропиви дводомної

Для медичних цілей використовують листя, народна медицина — також коріння і насіння кропиви. Лиски заготовляють на початку цвітіння, відриваючи їх від стебла, сушать у затінку, бажано швидко. Сировина готова, коли центральні жилки стають ламкими. Вихід сухої речовини — 18%. Зберігають у затемненому приміщенні до 2 років.

Коріння викопують восени. Миють і сушать на сонці, в дощовиту погоду — під накриттям. Вихід сухої сировини — 25%. Насіння заготовляють після повного достигання. Для цього рослину зрізають повністю, сушать, обмолочують і просівають насіння через сито.

Хімічний склад кропиви дводомної

Листя кропиви містить глікозид уртицин, каротиноїди, дубильні речовини (понад 2%), хлорофіл, вітаміни С, В2, В3, органічні кислоти, мікро- і макроелементи.

У свіжому листі є ще вітамін К1 (при сушінні руйнується), а в корінні — таніни, алкалоїд нікотин. Насіння містить жирну олію (до 33%), яка здебільшого складається з лінолевої кислоти (понад 73%).

Фармакологічна дія кропиви дводомної

Кропива має сечогінні, слабкі жовчогінні, кровоспинні та загальнозміцнюючі властивості. Використовують також як вітамінний засіб.

Препарати з кропиви збільшують кількість еритроцитів, нормалізують склад крові, знижують рівень цукру в крові, мають протизапальний ефект, підвищують регенерацію слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, сприяють нормалізації менструального циклу.

Кропиву застосовують як кровоспинний засіб при кишкових, легеневих, маткових та гемороїдальних кровотечах, як сечогінний — при нирковокам’яній хворобі, набряках і ревматизмі.

Кропива входить до складу вітамінних, проносних, шлункових чаїв.

Рослину використовують також у дерматології й косметології. Зокрема, відваром кропиви миють голову при облисінні, себореї, передчасному посивінні.

Свіжим соком лікують рани, виразки, попрілості.

За матеріалами:

1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.