Сорт помідорів „Ведмежа Лапа” — досить рідкісний, його можна знайти тільки в колекціях овочівників-любителів. Але якщо натрапите на його насіння — вважайте, що вам пощастило: посухостійкий, резистентність до фітофторозу та інших захворювань дуже висока, плоди великі, м’ясисті, соковиті. Передовсім „Ведмежу Лапу” споживають свіжими чи в салатах, адже червоні ребристі плоди з зеленими мітками надзвичайно смачні. Виготовляють також соки і пасти.
Якщо продукт трюфель смакує далеко не всім (не тільки тому, що пробують його лише за вишуканим столом через високу вартість, а й через справді специфічний смак), то помідор „Японський трюфель” високо оцінюють не лише гурмани, цей сорт, формою подібний на справжній трюфель, смакує практично всім, можна натрапити навіть на характеристику „божественний”.
Вирощування овочів — клопітне заняття, яке потребує багато зусиль і часу. Нерідко пенсіонери час, який вивільнився від роботи за фахом, віддають праці на грядках. У вчителя фізики Теодосія Тарасенка науковий підхід до заняття городництвом переріс у селекціонування. Відомо чимало гібридів помідорів Тарасенка. Їхня особливість — плоди з „носиком”.
Великою популярністю користується сорт помідорів-„сливок” „Ріо Гранде”. Низькорослий, середньостиглий, високопродуктивний, стійкий до несприятливих умов (зокрема добре переносить спеку) і практично всіх захворювань. Підходить для промислового вирощування, добре надається для механізованого збору врожаю.
Виведений кримськими селекціонерами сорт помідорів „Ракета” більше підходить для вирощування на грядці, ніж у теплиці — на відкритому ґрунті він може вільно рости вгору. Помідор із раннім терміном дозрівання. Гладкі червоні „сливки” з носиком виростають до 120 грамів. Вони солодкі і смачні. Добре зберігаються і транспортуються.
Сорт помідорів „Мікадо” офіційно зареєстрований як рожевий. Однак насправді вирощують і червоний, і жовтий, і оранжевий, і навіть чорний. Існує також білий мікадо — рідкісної французької селекції. Усі „Мікадо” — високоврожайні (особливо чорний, він же ранньостиглий), середньостиглі — готові до збирання за 100–110 днів після сходів (червоний — середньопізній, дозріває на 10 днів довше).
End of content
End of content
