Верхньобокова плодова мінуюча міль – опис, методи боротьби
Верхньобокова плодова мінуюча міль завдає шкоди яблуні, груші, сливі, черешні, вишні, айві та плодовим розсадникам.
У якості назви також вживається термін плодова верхньостороння мінуюча міль-пістрянка (Lithocolletis corylifoliella Hw.) – вид лускокрилих сімейства молей-пістрянок. Поширена на всій території України.
Шкідливість верхньобокової плодової мінуючої молі
Верхньобокова плодова мінуюча міль завдає шкоди яблуні, груші, сливі, черешні, вишні, айві та плодовим розсадникам. Ушкодження, які завдає гусінь порушує процес фотосинтезу, зменшує приріст та врожай, його страти можуть складати 50-60%, це відбувається через зменшення розмірів та ваги плодів, погіршення їх якості: вміст сахарози зменшується в 2-6 раз, аскорбінової кистлоти у 5-6 разів.
Опис верхньобокової плодової мінуючої молі
Довжина тіла метелика складає 6,5-9 мм при розмаху крил 8-10 мм. Передні крила буро-коричневі з двома трикутними чорними плямами, бахрома на задніх вузьких крилах сіро-бура.
Метелики живуть від 3-10 до 20 днів, при цьому спарювання та яйцекладка починається у добу вильоту. Протягом 10-12 днів самка відкладає по одному від 14 до 63 яєць на жилки верхньої сторони листя. Яйце кругле, світле з легким відтінком жовтизни.
Розвиток верхньобокової плодової мінуючої молі
Прохолодна погода може подовжувати ембріональний розвиток до 12 днів, однак за сприятливих умов він триває 8-10 днів. Масове відродження гусені відбувається за СЕТ (суми ефективних температур) 91,2°С. Гусінь, що вийшла з яйця проникає у тканину листка під яйцем. Протягом перших трьох віків гусінь харчується соком, який міститься в тканині листка та робить вузькі та звивисті білі округлі ходи — міни. До третьогу віку вона залишається безногою, а у четвертому та п’ятому поколінні вигризають тканину листя розширюючи та поглиблюючи міну.
Старша гусінь має довжину 5-6 мм, вісім пар ніг, утворює зверху на листі подовгувато-овальні світло-жовті складчаті міни які стають плямистими та складчастими за рахунок стягування їх шовковистими нитками. Розвиток гусені першого покоління триває 24-42 дні, ноги з’являють у четвертому-п’ятому віці. Гусінь п’ятого віку при СЕТ 204,9-372,4°С перетворюється на лялечку довжиною 3-4 мм кремово-жовтого кольору. Розвиток лялечок весною триває протягом 15-30 днів і до початку цвітіння, при середньодобовій температурі 13,7°С, у фенофазу “рожевого бутону” починається виліт метеликів. Влітку розвиток лялечки триває 6-16 днів, протягом вегетації народжується три покоління комах.
Виліт метеликів 2 покоління починається при СЕТ 509,7-548,5°С, а третього покоління, коли цей показник досягає позначки 1000°С. Останнє покоління гусені залишається на зимівлю в мінах. Найбільшої шкоди завдає у серпні-вересні, особливо за умови сухого жаркого літа.
Заходи боротьби із верхньобоковою плодовою мінуючою міллю
Заходи боротьби поділяються на агротехнічні та хімічні.
1. Оранка міжряддя саду або перекопування пристовбурових ділянок восени чи ранньою весною. Збір опалого листя для знищення зимуючої гусені.
2. Оприскування дерев на стадії масового вильоту та яйцекладки шкідника інсектицидами, які вносяться у фенофазу “рожевий бутон” та після цвітіння. Оприскують по вегетації, за необхідності повторюють. Наступні обробки проводять синхронно з боротьбою проти яблуневої плодожерки, листовертки та ін.
3. Для збереження природніх паразитів молі в садах рекомендується застосовувати дозволені біопрепарати.
Шкідливість верхньобокової плодової мінуючої молі
Верхньобокова плодова мінуюча міль завдає шкоди яблуні, груші, сливі, черешні, вишні, айві та плодовим розсадникам. Ушкодження, які завдає гусінь порушує процес фотосинтезу, зменшує приріст та врожай, його страти можуть складати 50-60%, це відбувається через зменшення розмірів та ваги плодів, погіршення їх якості: вміст сахарози зменшується в 2-6 раз, аскорбінової кистлоти у 5-6 разів.
Опис верхньобокової плодової мінуючої молі
Довжина тіла метелика складає 6,5-9 мм при розмаху крил 8-10 мм. Передні крила буро-коричневі з двома трикутними чорними плямами, бахрома на задніх вузьких крилах сіро-бура.
Метелики живуть від 3-10 до 20 днів, при цьому спарювання та яйцекладка починається у добу вильоту. Протягом 10-12 днів самка відкладає по одному від 14 до 63 яєць на жилки верхньої сторони листя. Яйце кругле, світле з легким відтінком жовтизни.
Розвиток верхньобокової плодової мінуючої молі
Прохолодна погода може подовжувати ембріональний розвиток до 12 днів, однак за сприятливих умов він триває 8-10 днів. Масове відродження гусені відбувається за СЕТ (суми ефективних температур) 91,2°С. Гусінь, що вийшла з яйця проникає у тканину листка під яйцем. Протягом перших трьох віків гусінь харчується соком, який міститься в тканині листка та робить вузькі та звивисті білі округлі ходи — міни. До третьогу віку вона залишається безногою, а у четвертому та п’ятому поколінні вигризають тканину листя розширюючи та поглиблюючи міну.
Старша гусінь має довжину 5-6 мм, вісім пар ніг, утворює зверху на листі подовгувато-овальні світло-жовті складчаті міни які стають плямистими та складчастими за рахунок стягування їх шовковистими нитками. Розвиток гусені першого покоління триває 24-42 дні, ноги з’являють у четвертому-п’ятому віці. Гусінь п’ятого віку при СЕТ 204,9-372,4°С перетворюється на лялечку довжиною 3-4 мм кремово-жовтого кольору. Розвиток лялечок весною триває протягом 15-30 днів і до початку цвітіння, при середньодобовій температурі 13,7°С, у фенофазу “рожевого бутону” починається виліт метеликів. Влітку розвиток лялечки триває 6-16 днів, протягом вегетації народжується три покоління комах.
Виліт метеликів 2 покоління починається при СЕТ 509,7-548,5°С, а третього покоління, коли цей показник досягає позначки 1000°С. Останнє покоління гусені залишається на зимівлю в мінах. Найбільшої шкоди завдає у серпні-вересні, особливо за умови сухого жаркого літа.
Заходи боротьби із верхньобоковою плодовою мінуючою міллю
Заходи боротьби поділяються на агротехнічні та хімічні.
1. Оранка міжряддя саду або перекопування пристовбурових ділянок восени чи ранньою весною. Збір опалого листя для знищення зимуючої гусені.
2. Оприскування дерев на стадії масового вильоту та яйцекладки шкідника інсектицидами, які вносяться у фенофазу “рожевий бутон” та після цвітіння. Оприскують по вегетації, за необхідності повторюють. Наступні обробки проводять синхронно з боротьбою проти яблуневої плодожерки, листовертки та ін.
3. Для збереження природніх паразитів молі в садах рекомендується застосовувати дозволені біопрепарати.