Фонтанчик для квітів – зволожувач повітря

Дуже прости фонтанчик з підручних матеріалів для зволоження повітря. Надто сухе повітря – шкідливе для багатьох квітів. Цей пристрій вирішує проблему

Квітникарі, доглядаючи за рослинами, зволожують повітря різними методами. Готовий фонтанчик-зволожувач можна й не купляти, а зробити власноруч, заощадивши на цьому суму, яку можна потратити більш ефективно. В літню спеку, та взимку, коли працюють батареї центрального опалення, квітам у квартирі стає незатишно – надто сухе повітря. Квіти можуть зів’яти та засохнути. Для вирішення цієї проблеми і роблять зволожувачі повітря.

Можна скористуватися, наприклад, недорогою мотор-помпою будь-якого омивача лобового скла.

Фонтачик (1) робиться з двох бляшанок: одну можна взяти з-під зеленого горошку, а друга має бути велика та пласка, тут можна скористуватися бляшанкою від печива. Банки паяють донцями одна до одної та свердлять в них два отвори. Один – точно по центру, щоб проходила мідна трубка 6 мм. Другий – поряд, трішки більшого розміру, він призначений для проходу усмоктувального пацівка помпи (на малюнку).

В центральний отвір вставляють та припаюють мідну трубку довжиною ~90 мм. Попередньо у трубки відгинають нижній кінець довжиною приблизно 15 мм під кутом біля 110 градусів, щоб зручніше було надягати на нього гумову трубки для подавання води від штуцеру нагнітання помпи. В сусідній отвір, зміщений від центру, вставляють усмоктувальний пацівок помпи та обмазують стики автопластиліном, хоча замість нього можна використовувати будь-який герметик, навіть звичайний пластилін. Корпус помпи обертають смужкою поролона та прикріпляють його до бічної стінки банки хомутом.

Для живлення мотору використовують стандартний адаптер, з вихідною напругою від трьох до дванадцяти вольт. Зменшуючи або збільшуючи напругу можна регулювати висоту струменю фонтанчика. Щоб струмінь був більш тонким, згори в трубку вклеюють наконечних від кулькової ручки. Складену конструкцію слід пофарбувати гармонійно з інтер’єром кімнати.

Зранку, якщо це потрібно, фонтанчик ставлять між вазонами з квітами, вмикають його, та йдуть по своїх справах. Вдень, в саму спеку, його тихе дзюрчання нікому не заважає. Аж ввечері фонтанчик можна виключити. Запасу води вистачає на цілий день.

Конструкція фонтанчику може бути й іншою (2). Всередині все робиться так же само. Дві банки з-під зеленого горошку спаюють донцями разом, а згори на них надягають перевернуту днищем догори пластикову пляшку з обрізаною горловиною, в бічних стінках якої вирізають декілька віконець. Всі зовнішні поверхні фонтанчика заклеюють черепашками.

Ще один варіант конструкції фонтанчика для квітів. Постійно розбризкуючи воду, фонтанчик підвищує вологість повітря, допомагаючи квітам пережити «засуху».