Горобина звичайна: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Яблукоподібні яскраві ягоди — не просто окраса саду. Плоди горобини — “вітамінна бомба”.

Інші назви горобини звичайної

Горобина; латиною: Sorbus aucuparia; російською:рябина обыкновенная.

Опис горобини звичайної (як виглядає)

Горобина звичайна — дерево з родини розоцвітих від 3 до 15-20 м заввишки. Кора гладка, сіра. Листки чергові, непарноперисті, з 7-15 видовженими листочками. Лицьова сторона матово-зелена, зі споду — сизувата.

Суцвіття щиткоподібні, складаються з білих 5-пелюсткових ароматних квіток.

Плоди — яскраво-червоні або червоно-оранжеві ягоди (схожі на мініатюрні яблука), зібрані у грона. На смак гіркувато-терпкі, після заморожування — гіркувато-кислі.

Цвіте у травні. Плоди достигають у серпні-вересні.

Регіони проростання горобини звичайної

В Україні горобина поширена в лісовій і лісостеповій зонах. Росте у лісах, вздовж річок — на піщаних і кам’янистих берегах, на схилах балок. Часто вирощують як декоративне дерево.

Заготівля і зберігання горобини звичайної

З лікувальною метою використовують стиглі плоди горобини. В народній медицині застосовують також квіти і зрідка листя.

Ягоди збирають до настання холодів. Для зберігання їх у свіжому вигляді (за температури близько нуля і вологості повітря 80-85%) їх зривають разом із плодоніжками. Для сушіння плоди звільняють від плодоніжок, а потім сушать при температурі спочатку 40, а потім 60 градусів. У домашніх умовах горобину сушать у добре вентильованому приміщенні, розстеливши ягоди тонким шаром, перемішуючи час від часу. Вихід сухої сировини — 22-23%.

Хімічний склад горобини звичайної

У плодах горобини — чимало вітамінів, зокрема, фолієва кислота, каротин, вітаміни C, B, K. Ягоди містять органічні кислоти, цукри, спирт сорбіт, пектинові й дубильні речовини, мінерали тощо.

В листках — значна кількість вітаміну С, каротиноїди, фенольні сполуки, у квітах — кверцетин-3-глюкозид і кверцетин-3-софорозид.

Фармакологічна дія горобини звичайної

Передовсім горобину використовують при авітамінозі — з плодів готують вітамінний чай.

Плоди чинять послаблюючу, діуретичну, сечогінну, жовчогінну, в’яжучу, кровоспинну, естрогенну дію.

Є також дані, що горобина знижує рівень холестерину в крові та кількість жирів у печінці.

Свіжі плоди вживають при атеросклерозі, гіпертонії, нирковокам’яній хворобі.

Протипоказано застосовувати горобину при схильності до підвищеного згортання крові.

За матеріалами:

Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.