Полин гіркий: опис, заготівля і зберігання, лікарські властивості

Широко відома здатність цієї рослини збуджувати апетит. Полин використовує й офіційна, і народна медицина.

Інші назви полину гіркого

полин; латиною: Artemisia absinthium; російською: полынь горькая.

Опис полину гіркого (як виглядає)

Полин гіркий — багаторічна трав’яниста рослина родини айстрових (складноцвітих), з гірким присмаком і різким запахом. Стебла прямі, сріблясто-сірі, заввишки 50-125 см, слаборебристі, зверху розгалужені. Листки чергові, зверху білувато-шовковисті, двічіперисторозсічені, верхні — ланцетовидні, приквіткові — лопатеві.

Квітки жовті, різнорідні, в кулястих кошиках, зібраних гронами у волотисті суцвіття.

Плід — сім’янка.

Цвіте у липні-вересні.

Регіони проростання полину гіркого

Полин гіркий росте по всій території України — вздовж доріг, біля будинків, на полях і пустирях.

Заготівля і зберігання полину гіркого

Для виготовлення ліків використовують траву і листя полину. Сировину заготовляють до початку цвітіння рослини. Прикореневі або стеблові листки зривають без черешків. Траву зрізають серпом або ножем — верхню частину (20-25 см), без здерев’янілих стебел. Сушать сировину під накриттям або в добре провітрюваному приміщенні, розстеливши тонким шаром і час від часу перемішуючи. Вихід сухої речовини — 24-25%. Готову сировину зберігають у щільно закритих банках у сухому місці. Термін придатності — 2 роки.

Хімічний склад полину гіркого

Полин містить ефірну олію, флавоноїди, дубильні речовини, каротин, органічні кислоти, вітаміни С, В6 тощо.

Фармакологічна дія полину гіркого

Полин широко відомий як гіркота, яка збуджує апетит, рефлекторно стимулює діяльність залоз травного каналу, стимулює секрецію жовчі, панкреатичного і шлункового соків. У помірних дозах полин діє заспокійливо, а у великій кількості збуджує з подальшим пригніченням.

Рослина також має протизапальні, антисептичні, противиразкові і глистогінні властивості.

Полин призначають при поганому апетиті, при гастритах, захворюваннях печінки і жовчного міхура, при всіх явищах фізіологічної слабкості. Рослина входить до складу гірких настоянок, шлункових таблеток, апетитних та жовчогінних чаїв. Лікувальні властивості цієї рослини широко застосовує народна медицина. Крім уже згаданих хвороб, народні цілителі використовують полин при гарячці, малярії, туберкульозі, золотусі, хворобах селезінки, геморої, холері, при безсонні, запамороченні, при нерегулярних менструаціях. Полином лікують алкоголізм.

За матеріалами:

  1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр Олімп, 1992.
  2. Мамчур І. Довідник з фітотерапії. — Київ: Здоров’я, 1984.
  3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. — Київ, 2013.
  4. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я, 1974.
  5. Алексєєв І. С. Повний атлас лікарських рослин. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013.
  6. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. — Київ: Україна, 1996.

Схожі записи